Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 листопада 2019 р. Справа№200/10147/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., за участю секретаря Котова С.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення (наказу) військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення дисциплінарного стягнення, -
за участю :
представника позивача - Філь А.О. за ордером
представника відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу військового комісара Торецького міського військового комісаріату від 01.08.2019 року №64-ДС “Про результати службового розслідування відносно ОСОБА_3 ”, відповідно до якого, позивачу було оголошено дисциплінарне стягнення “ДОГАНА”.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження та призначено підготовче провадження на 17 вересня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року відкладено підговче засідання до 09.10.2019 року та зобов'язано Торецький міський військовий комісаріат надати суду: положення про функціональні обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посадову інструкцію ОСОБА_1 ; матеріали дисциплінарної справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року відмовлено у задовлені клопотання представника Демянчука А.А. про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
20.09.2019 року на адресу суду надійшов від відповідча -1 відзив на позовну заяву від Донецького обласного військового комісаріату.
26.09.2019 року на адресу суду надійшли витребувані докази від Торецького міського військового комісаріату.
09.10.2019 року судом відкладено розгляд справи до 16.10.2019 року.
11.10.2019 року на адресу суду від відповідача -1 надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 листопада 2019 року.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.08.2019 Військовий комісар Торецького міського військового комісаріату ОСОБА_2 у відповідності до подання дисциплінарної комісії за результатами проведення службового розслідування за фактом «Порушень внесення відомостей до журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військового комісаріаті» дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та прийняв протиправне та необґрунтоване рішення та наказом №64-ДС наклав на позивача дисциплінарне стягнення - «Догана». Зазначив, що дисциплінарна комісія мала діяти у складі не менше шести членів, фактично - у складі чотирьох членів. Таким чином, висновки комісії не можуть бути покладені в підставу винесення буд-яких рішень. Крім того, зазначив, що порядок ведення «Журналу обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому МВК» станом на час існування спірних правовідносин жодним приписом, як на рівні законодавства, так і на рівні локальних актів не регламентований, а сам журнал не документом звітності та фактично заповнювався спеціалістами відділення обліку з допоміжною метою. Зазначив, що висновок комісії за результатами проведення службового розслідування від 26.07.2019 року є невмотивованим, оскільки в ньому відсутнє посилання на відповідне розпорядження, яким затверджено перелік посадових обов'язків. Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
В судове засідання, представник відповідача-1 не зявився, раніше надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, відповідно до якого заперечував проти задоволення вимог позивача. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, відповідно до відзиву відповідач зазначив, що на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2016 року №31 була утворена дисциплінарна комісія. Оскільки строк повноважень членів дисциплінарної комісії сплив та через зміни у складі державних службовців наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.07.2019 року №83 знову утворена дисциплінарна комісія із деякими змінами у складі. Дисциплінарна комісія вела засідання у складі чотирьох чоловік, крім того, засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Додатково зазначив, що позивач була ознайомлена під особистий підпис з посадовими обов'язками, тому вона відповідає за якісне ведення військового обліку військовозобов'язаних запасу рядового, сержантського і старшинського складу. Крім того, зазначив, що розроблено для службового користування «Журнал обліку руху військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 », який внесено до номенклатури справ на 2019 рік, затвердженою 05.12.2018 року військовим комісаром Торецького міського військового комісаріату, яка схвалена експертною комісією з питань експертизи цінності документів, визначеною наказом військового комісара від 22.12.2017 року №95 «Про організацію служби військ та службової діяльності у Торецькому міському військовому комісаріаті у 2018 навчальному році». Відповідно до додаткових пояснень,відповідач-1 зазначив, що «Журнал обліку руху військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті» дійсно внесений до номенклатури справ для службового користування Торецького МВК на 2019 рік, однак у Торецького МВК відсутні нормативно-правові документи, які затверджують типову форму ведення даного журналу. Графи та форма вказаного журналу самостійно розробляється посадовими особами відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Торецького МВК та ведеться для фіксації руху військовозобов'язаних із подальшим поданням звітності.
Відповідач-2 не скористався правом наданим Кодексом адмінінстартивного судочинства України для надання відзиву на позовну заяву або пояснень, в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.
Враховуючи вимоги ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача 1, відповідача-2 на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи,заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України - паспорт серія НОМЕР_1 , працює на посаді головного спеціаліста відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Торецького міського військового комісаріату.
Відповідно до Положення про військові комісаріати, яке затверджене Постановою КМУ № 389 від 03.06.2013 року …обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів.
Відповідно до Положення про Торецький міський війсковий комісаріат є місцевим органом військового управліня, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на території м.Торецька Донецької області. Військовий комісаріат підпорядковується командувачу військ оперативного командування, військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, відповідно до Наказу військового комісару Торецького міського військового комісаріату ОСОБА_4 за № 64-ДС від 01.08.2019 “Про результати службового розслідування відносно державного службовця ОСОБА_3 ” позивачу, головному спеціалісту відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 державному службовцю ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установлено порядку попереднього стягнення, а саме «ЗАУВАЖЕННЯ», оголошеного наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу державних службовців) від 04.01.2019 року №1-ДС, «ДОГАНА», оголошеного наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу державних службовців) від 21.03.2019 року №20-ДС та «ДОГАНА», оголошеного наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу державних службовців) від 07.06.2019 року №42-ДС, оголошено «ДОГАНУ». (а.с. 11)
Підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 послугувало наступне.
Начальник відділення офіцерів запасу і кадрів капітан ОСОБА_5 доповів рапортом від 02.07.2019 року вх. №3946 про те, що у відділенні військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 були виявлені порушення у заповненні журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті», відомості до якого записує головний спеціаліст відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу державний службовець ОСОБА_3 , а старший офіцер відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу старший лейтенант ОСОБА_6 засвідчує їх своїм підписом. Зазначено, що журнал «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті» ведеться з 08.01.2019 року, в графі «Зараховано у запас призовників» розділу «Прибуло» в порушення вимог керівних документів з січня 2019 року по травень 2019 року включно щомісячно записуються дані про зарахованих у запас призовних з порушенням, а саме: дані про взяття на облік військовозобов'язаних до журналу записуються по фактичному прибуттю призовників, згідно актів «Передачі облікових карток на призовників» до відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу, три акти від 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року до відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу облікові картки на призовників передавались по чотирьом актам з них: три акти від 03 січня 2019 року - загальна кількість облікових карток на 96 призовників, які під розпис отримала державний службовець ОСОБА_3 , а згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) «Про присвоєння військового звання «солдат» громадянам, які зараховані у запас згідно із Законом України Про військовий обов'язок і військові службу» від 09.01.2019 року №4 присвоєно військового звання «солдат» вже 104 громадянам, та до журналу в графу «Зараховано у запас призовників» записано лише 101 особа; один акт від 01 квітня 2019 року - загальна кількість облікових карток на 37 призовників, а згідно наказу військового комісара від 03.05.2019 року №46 присвоєння військового звання «солдат» вже 52 громадянам, та до журналу в графу Зараховано у запас призовників» записано у квітня 2019 року лише 8 осіб та у травні лише 4 особи; у лютому 2019 року та березні 2019 року актів «Про передачу облікових карток на призовників» до відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів не надходило та наказ про присвоєння військового звання «солдат» не видавався, але до журналу в графу «Зараховано у запас призовників» також було зроблено запис у лютому 2019 року 4 особи; станом на 02 липня 2019 року запис за червень 2019 року про рух військовозобов'язаних в журналі «Обліку військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті» відсутній. (а.с. 14-15)
Відповідно до Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2019 року №77 «Про проведення службового розслідування у Торецькому міському військовому комісаріаті» призначено для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку державним службовцем ОСОБА_3 голову комісії та зобов'язано провести за вищевказаним фактом службове розслідування, за результатом якого надати подання з пропозиціями щодо притягнення або не притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_3 (а.с. 13)
Відповідно до Наказу війскового комісара Торецького міського війскового комісаріату № 31 від 12.09.2016 року створено дисциплінарну комісію з питань розгляду дисциплінарних справ державних службовців у Торецькому міському військовому комісаріаті у складі 6 осіб. (ар.с.59)
Відповідно до Наказу війскового комісара Торецького міського війскового комісаріату № 83 від 09.07.2019 року створено дисциплінарну комісію з питань розгляду дисциплінарних справ державних службовців у Торецькому міському військовому комісаріаті у складі 6 осіб. (ар.с.60)
Відповідно до Протоколу №1 зборів дисциплінарної комісії Торецького міського військового комісаріату від 16.07.2019 р., комісія у складі 4 осіб вирішили питання про необхідність проведення службового розслідування за фактом виявлення 02.07.2019р. порушення у заповненні журналу «Обліку руху війсковозобовязаних, які стоять на війсковому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті», відомості до якого записує головний спеціаліст відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Торецького міського військового комісаріату ОСОБА_3 ( ар.с.16)
Відповідно до Протоколу №2 зборів дисциплінарної комісії Торецького міського військового комісаріату від 17.07.2019 р., комісія у складі 4 осіб отримала пояснення від головного спеціаліста відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Торецького міського військового комісаріату ОСОБА_3 ( ар.с.17)
Відповідно до Протоколу № 3 зборів дисциплінарної комісії Торецького міського військового комісаріату від 17.07.2019 р., комісієй у складі 4 осіб прийнято рішення про витребування пояснень від посадових осіб відділення війскового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Торецького міського військового комісаріату .( ар.с.18)
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , адресованих Війсковому комісару Торецького МВК, вона отримала усне розпорядження від старшого офіцера відділення старшого лейтенанта ОСОБА_7 заповнювати «Журнал обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому МВК» в графу «зараховано у запас призовників» цифри прибулих, а саме: січень 2019 (І розряду - 92 чол., ІІ розряду - 9 чол.), лютий 2019 (І розряду - 3 чол., ІІ розряду - 1 чол.), березень 2019 (І розряду - 6 чол., ІІ розряду - 2 чол.), травень 2019 (І розряду - 4 чол., ІІ розряду - 0 чол.). Зазначено, що у січні 2019 року актом передачі облікових карток призовників до відділення були передані 92 чоловіка. Інші не були передані раніше актом, не були обраховані в журналі, але на них були витяги з книги протоколів комісії з питань призовної комісії, та коли вони звертались за отриманням військово-облікових документів до Торецького МВК, на них виписувались облікові картки з записом в графі «прибув з ___» «з обліку призовників». Зазначила, що зауважень по внесенню даних від начальника відділення не отримувала. (а.с. 19)
Старший офіцер відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ОСОБА_6 в своїх поясненнях зазначив, що ведення «Журналу обліку руху військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у Торецькому МВК» раніше регламентував Наказ МОУ №35 від 22.01.2002, який втратив чинність у 2018 році. (а.с. 20)
Інспектор відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_8 . У своїх поясненнях зазначила, що вона вносить запис «з обліку призовників до облікових карток військовозобов'язаних, що перебувають на обліку у Торецькому МВК до графи «Прибув з…» у розділі «Відмітки про прийняття і зняття (виключення) з військового обліку до карток, які були передані з відділення комплектування, які знаходились в архіві та не були опрацьовані, та на яких є витяг з рішенням призовної комісії. (а.с. 21)
Головний спеціаліст відділення військового обліку і бронювання сержантів і солдатів запасу ОСОБА_1 надала пояснення, що їй відомо про те, що журнал було заведено згідно Наказу МОУ №35 від 22.01.2002 року, який втратив чинність, на даний час ведення Журналу не регламентується жодним нормативним документом. (а.с. 22)
Відповідно до висновку, за результатами проведення службового розслідування від 26.07.2019 року встановлено неналежне виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов'язків, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», в частині заповнення журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме внесення відомостей про постановку на облік осіб, які прибули з обліку призовників, вказуючи в графах журналу дані фактичного прибуття їх замість даних наданих відділенням комплектування, що стало результатом внесення неправильних відомостей в графу журналу «Прибуло з військового обліку призовників» поділяючи осіб на категорії за віковими розрядами, що є неможливим, оскільки призовники перебувають на обліку до досягнення ними 27-річного віку, а в графах журналу були вказані відомості у першому та другому віковому розряді. Тому неналежне виконання обов'язків щодо заповнення журналу ОСОБА_3 сталося, як наслідок того, що графи вказаного журналу в повному обсязі не доопрацьовані посадовими особами відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу та не відображають дійсність взятих осіб на військовий облік у Торецькому МВК, в тому числі осіб, які прибули з обліку призовників як у поточному році так і раніше. Таким чином журнал «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті» потребує приведення до норм чинного законодавства та керівних документів ведення військового обліку сержантів і солдат запасу. Комісія запропонувала прийняти до уваги, що ОСОБА_3 вже має дисциплінарне стягнення, що обтяжує відповідальність ОСОБА_3 як державного службовця. (а.с. 25)
Не погоджуючись з підставами прийняття оскаржуваного наказу та вважаючи його протиправним, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Згідно з частиною другою статті 5 цього Закону, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 64 Закону України "Про державну службу", за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про державну службу", підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини другої 2 цієї ж статті, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
За правилами частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу", до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану /частина третя статті 66 Закону/.
Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Відповідно до ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів.
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
За результатами розгляду дисциплінарної справи, є пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч.ч. 9, 10, 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу»).
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати мотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 7 п. 1 ч. 8, 9 ст. 71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б"і"В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Отже, відносно державного службовця може бути проведено службове розслідування тривалість якого не може перевищувати одного місяця, крім випадків продовження цього терміну, в ході якого державному службовцю надається право подавати свої пояснення. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність в діях державного службовця дисциплінарного проступку, який є підставою для висновку дисциплінарної комісії та подання до суб'єкта призначення про притягнення такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Частинами 1, 2 статті 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Отже підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має бути факт вчинення ним дисциплінарного проступку та вини у вчиненні такого проступку.
Матеріалами справи підтверджено, що дисциплінарна комісія створена у складі чотирьох членів в порушення вимог ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу», який діяв в редакції на момент виникнення спірних правовідносин .
Відповідно до висновку комісії за результатами проведення службового розслідування від 26.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 неналежно виконувала свої посадові обов'язки, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» без посилання на нормативно-правовий акт чи відповідне розпорядження військового комісара Торецького МВК, які порушені діями чи бездіяльністю позивача.
Водночас, відповідно до п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» під дисциплінарним проступком слід розуміти невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до висновку комісії визначено, що позивачем порушено порядок заповнення журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті».
Судом встановлено, що порядок ведення даного журналу був регламентований Наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 року, який втратив чинність у 2018 році, доказів протилежного відповідачі не надано. Крім того, представником відповідача- 1 зазначено, що «Журнал обліку руху військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті» внесено до номенклатури справ для службового користування Торецького МВК на 2019 рік, однак у Торецького МВК відсутні нормативно-правові документи, які затверджують типову форму ведення даного журналу. Графи та форма вказаного журналу самостійно розробляється посадовими особами відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Торецького МВК та ведеться для фіксації руху військовозобов'язаних із подальшим поданням звітності.
Відомості, розпорядження,наказ, тощо, щодо затвердження певної форми даного журналу посадовими особами Торецького міського війскового комісаріату суду не надано.
Таким чином, ведення журналу не передбачено жодним нормативно-правовим актом загальної дії чи локальної.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Закону України "Про державну службу", рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок.
Суд зазначає, що необхідною умовою для застосування дисциплінарного стягнення є встановлення наявності протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом № 889. Необхідно враховувати й інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Суд звертає увагу, що дисциплінарний проступок- це невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього чинним законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків.
Підставою для відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача став рапорт начальника відділення офіцерів запасу і кадрів капітан ОСОБА_9 від 02.07.2019 року вх. №3946 про виявлені порушення у заповненні журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті», відомості до якого записує головний спеціаліст відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу державний службовець ОСОБА_1 .
Дисциплінарна комісія зробила висновок, що неналежне виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов'язків, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», в частині заповнення журналу «Обліку руху військовозобов'язаних, які стоять на військовому обліку у Торецькому міському військовому комісаріаті», а саме внесення відомостей про постановку на облік осіб, які прибули з обліку призовників, вказуючи в графах журналу дані фактичного прибуття їх замість даних наданих відділенням комплектування, що стало результатом внесення неправильних відомостей в графу журналу «Прибуло з військового обліку призовників» поділяючи осіб на категорії за віковими розрядами, що є неможливим, оскільки призовники перебувають на обліку до досягнення ними 27-річного віку, а в графах журналу були вказані відомості у першому та другому віковому розряді, та запропонувала прийняти до уваги, що ОСОБА_3 вже має дисциплінарне стягнення, що обтяжує відповідальність.
Крім того, приймаючи спірний наказ, відповідач 2 не дослідив чи є вчинені позивачем дії дисциплінарним проступком, оскільки підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком.
Вказане відповідає приписам частини другої статті 74 Закону України “Про державну службу”, згідно якої дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
При цьому, за висновками Європейського суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) дисциплінарного провадження про порушення позивачем вимог посадової інструкції та чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача, і без оцінки свідчень, наданих нею безпосередньо.
До того ж, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.
Суд зазначає, що жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідачем не надано, натомість спірний наказ прийнято лише з формальних підстав.
Крім того, в матеріалах дисциплінарної справи відсутня характеристика державного службовця, складена його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця, що є порушенням статті 73 Закону № 889.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність дотримання процедури проведення службового розслідування.
Крім того, спірний наказ не містить чіткого формулювання суті вчиненого порушення з посиланням на конкретні пункти посадової інструкції, зі змісту яких було б видно, який саме посадовий обов'язок не виконав чи неналежно виконав позивач та в якому порядку він мав би діяти, щоб не допустити таке, на думку відповідача, порушення.
Таким чином, замість конкретизації протиправних дій (бездіяльності) позивача, відповідач обмежився лише загальною констатацією факту вчинення дисциплінарного проступку, зазначивши в тому числі підстави статті 66, 77 Закону № 889.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем-1, відповідачем-2 не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, як об'єктивної сторони дисциплінарного проступку, що свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, внаслідок чого наказ від 01.08.2019 року № 64-ДС про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного наказу від 01.08.2019 року № 64-ДС “Про результати службового розслідування відносно державного службовця ОСОБА_3 ”, суд дійшов висновку, що такий прийнято необґрунтовано.
За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем-1, відповідачем-2 правомірності своїх дій, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 139 КАС розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення (наказу) військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення дисциплінарного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.08.2019 року № 64-ДС “Про результати службового розслідування відносно державного службовця ОСОБА_3 ”, яким ОСОБА_1 було оголошено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА».
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті 15 листопада 2019 року, повний текст складено та підписано 22 листопада 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова