12 грудня 2019 року Справа № 160/11916/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 04.11.2019 року № 60289702, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи наявність недоліків судом було винесено ухвалу від 28 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати:
- документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 1921,00 грн.;
- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду;
- належним чином завірені докази на підтвердження повноважень начальника Головного управління Ю. І. Козак, щодо видачі та підписання наказу від 14.02.2018 року № 50 про розподіл обвов'язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- належним чином завірені докази на підтвердження повноважень Л. Дуксової як заступника начальника Головного управління у Дніпропетровській області.
11 грудня 2019 року від позивача на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2019 року надійшло клопотання з відповідними доказами.
Крім того, управлінням надано заяву про поновлення процесуального строку, в якій позивач просить поновити строк звернення з адміністративним позовом.
В обґрунтування поданої заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що постанова про накладення штрафу від 04.11.2019 року №60289702 отримана Головним управлінням 08.11.2019 року, але відділом адміністративного забезпечення постанова про накладення штрафу передана до юридичного управління лише 25.11.2019 року, тобто про свої порушені права фактично юридичне управління дізналось лише 25.11.2019 року. В зв'язку із чим Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить поновити строк звернення з адміністративним позовом, для захисту своїх прав та законних інтересів.
Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.
Згідно з штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивач звернувся до суду із вимогами про скасування постанови ВП № 60289702 - 27.11.2019 року, оскаржувана постанова отримана позивачем - 08.11.2019 року, тобто останнім днем звернення до суду із даним позовом є 18.11.2019р. (включно).
Позивач у заяві про поновлення строку зазначає, що Головне управління отримало оскаржувану постанову 08.11.2019 року, але відділом адміністративного забезпечення постанова про накладення штрафу передана до юридичного управління лише 25.11.2019 року, тобто про свої порушені права фактично юридичне управління дізналось лише 25.11.2019 року.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, позивачем по вказаній справі є саме Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а не юридичне управління, по-друге, доказів того, що постанова про накладення штрафу передана до юридичного управління лише 25.11.2019 року позивачем разом із заявою до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Оскільки позивач на усунення недоліків не надав до суду жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначив підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк, суд визнає підстави для поновлення строку, викладені в заяві про поновлення процесуального строку від 11.12.2019 року неповажними та вважає, що адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення процесуального строку, - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулась до суду із позовною заявою, разом із оригіналом позовної заяви й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.12.2019 року.
Суддя О.М. Неклеса