02 грудня 2019 року Справа 160/11807/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати не чинним та скасувати рішення медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» від 21 листопада 2012 р., вказаного в довідці серія ДНА-03 на підставі акту № 55 від 21.11.2012р., про невстановлення причинного зв'язку між смертю і профзахворюванням ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Комунальний заклад «Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» вчинити дії по розгляду питання встановлення причинного зв'язку між смертю і профзахворюванням ОСОБА_2 відповідно до Інструкції Міністерства охорони здоров'я України № 606 від 15 листопада 2005 року «Про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом».
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У супереч зазначеному найменування відповідача, у т.ч. до якого звернуті позовні вимоги зазначено - Комунальний заклад «Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, проте згідно коду ЄДРПОУ 13428538 вірною назвою вказаної особи є - Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, у зв'язку з чим, позивачу необхідно уточнити найменування відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Позивачем не надано доказів сплати судового збору, проте у позовній заяві зазначає, що вона звільнена від його сплати на підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.10.2019р. по справі №210.1742/13-ц за позовом ОСОБА_1 , даний спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, предмет спору не відноситься до відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, а відтак відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1 921,00 гривні.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру, та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги не майнового характеру (768,40грн.).
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплатити судового збору із заявлених ним вимог немайнового характеру у розмірі 768,40грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У супереч зазначеного, жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачем не надано.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про витребування цивільної справи №210/1742/13-ц, оскільки в ній знаходяться письмові докази на які позивач посилається в цьому позові.
Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки згідно ч.ч.1, 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний самостійно надати у відповідній кількості сторін належним чином засвідчені докази, а цивільна справа не може бути належним доказом на підтвердження зазначених обставин під час подання адміністративного позову.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Надані позивачем копія паспорта та рішення Верховного суду від 02.10.2019р. не засвідчені належним чином.
Таким чином, позивачу необхідно надати всі наявні докази засвідчені належним чином у відповідній до кількості сторін на які він посилається в позовній заяві.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача від 21 листопада 2012 р., а з позовом до суду звернувся 26.11.2019р., тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків і наданням підтверджуючих доказів не надав.
При підготовці зазначеного позову, позивачем не прийнято до уваги вимоги ч.ч.4, 5 ст.49 КАС України, згідно з якими, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, проте позивачем таких підстав не зазначено, заяву про залучення третьої особи не надано, а також не зазначено, на які права чи обов'язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відсутність чіткого визначення процесуального статусу третіх осіб які беруть участь у справі, з обґрунтуванням необхідності їх залучення, позбавляє суд можливості чіткого виконання вимог КАС України, а саме ст.49 КАС України, як необхідної умови для захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно зі ст.ст.123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відокремленого підрозділу Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання виправленого позову відповідно до кількості сторін, а саме:
- у виправленому позові зазначити правильне найменування відповідача;
- надати у відповідній кількості сторін всі наявні у позивача докази завірені належним чином, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надати оригінали доказів сплати судового збору у сумі 768,40грн.;
- надати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків та дати коли стало відомо про оскаржуване рішення із наданням підтверджуючих доказів;
- надати обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи, а саме: зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, на чиїй стороні та зазначити, на які права чи обов'язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова