Справа № 309/3323/19
Закарпатський апеляційний суд
09.12.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали контрольного провадження № 11-кп/4806/900/19 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 04.11. 2019.
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора і продовжено строк тримання під вартою до 04.01.2020 включно щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Давидково, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Із матеріалів вбачається, що кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070050000825 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України знаходиться в провадженні Хустського районного суду Закарпатської області.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції вказав, що судове провадження щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 триває, підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу щодо останнього у вигляді тримання під вартою не має, та враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 08(восьми) років, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2019 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, не зменшилися та не змінилися, що свідчить про неможливість запобіганню цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та оцінивши всі обставини кримінального провадження в сукупності, за клопотанням прокурора продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою до 04. 01. 2020.
-2-
В апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисник - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу суду від 04.11. 2019 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - скасувати, застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою і такою, що не відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, оскільки не містить жодних доказів про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, чи з'явлення нових даних, які підтверджують існування вказаних ризиків. На його думку немає жодних підстав, які б вказували на існування ризиків, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою і такі не були встановлені в судовому засіданні. Крім того захисник звертає увагу на те, що всупереч наведеним в ухвалі даним, 06. 09. 2019 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався, оскільки зазначеної дати тільки сталася ДТП про що були внесені дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також вказує на те, що копію клопотання було вручено прокурором в судовому засіданні 04.11.2019, і жодних доданих матеріалів не містила, при цьому судом клопотання не оголошувалось, пояснення прокурора щодо обґрунтування клопотання не заслуховувались, як і думка сторони захисту. Вважає, що судом не надано оцінки необґрунтованості клопотання прокурора та залишено поза увагою позитивні характеризуючи дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а мама потерпілих, яка являється і свідком у даному провадженні жодних претензій до обвинуваченого не має, про що зазначила у своїй заяві від 09. 09. 2019.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, промову прокурора, який уважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, дослідивши матеріали контрольного провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
-3-
Ухвалюючи рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Суд першої інстанції, вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою за умови, що прокурор, слідчий доведуть існування заявлених ними ризиків, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 про продовження щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою. Прокурором доведено, що заявлені ним в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом об'єктивно враховано, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 відноситься до категорії тяжких, передбачені ст. 177 КПК України ризики не зменшились. До того ж судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 триває.
-4-
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення визначеного строку дії запобіжного заходу про тримання ОСОБА_7 під вартою, а передбачені ст. 177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2019, на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 не зменшились.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про необґрунтоване застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що такий запобіжний захід обвинуваченому не обирався - є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2019, про що свідчать дані реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070050000825 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зазначена ухвали суду є чинною, а тому підстав для сумнівів у законності застосування щодо ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу не виникає.
Доводи захисника ОСОБА_6 щодо позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 були досліджені судом як при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу так і при їх продовженні, оцінка їм надана вказаними судовими рішеннями.
Посилання ж на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 не містить. Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 тяжкого злочину, у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількості доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовує доводи апеляційної скарги про необґрунтоване продовження застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 з боку потерпілої ОСОБА_9 про що зазначено у заяві від 09.09.2019 поданій в додатку до апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру, може бути враховано судом під час розгляду кримінального провадження по суті як пом'якшуюча обставина, проте, апеляційний суд не вважає її вирішальною підставою для зміни запобіжного заходу на даній стадії.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд уважає, що ухвала суду про задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 є обґрунтованою, законною, постановлена з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
-5-
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 404, 405, 407, 418 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 04.11.2019 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: