Справа № 306/2281/19
Закарпатський апеляційний суд
10.12.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/575/19, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 (далі - прокурор),
ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідчий) про надання дозволу на затримання
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою,
з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З матеріалів за клопотання убачається, що 13 листопада 2019 року до Свалявського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчий вказує на те, що відповідно до повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 17.04.2013 ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 133 КК України кримінального правопорушення, тобто зараженні неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 венеричною хворобою - сифілісом, що мало місце 29.11.1997 по вул. Невського, 52/13, у м. Сваляві. Стверджує, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновками експертів № 579 від 20.05.1998, № 578 від 19.05.1998, № 49 від 30.06.1998, № 48 від 30.06.1998; протоколами допитів неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 12.05.1998 та підозрюваного ОСОБА_8 від 15.05.1998; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 24.06.2019; протоколами огляду предметів та перегляду відеозапису від 20.06.2019 та іншими матеріалами провадження. Окрім того, посилається на те, що аналіз особистості ОСОБА_8 із зібраних характеризуючих даних свідчить про байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігнорування громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві, про що також свідчить і те, що ОСОБА_8 раніше був судимий, зокрема, 07 травня 1997 року Свалявським районним судом за ч. 2 ст. 141 ККУ (у редакції від 28.12.1960) на два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з відстрочкою покарання на два роки та сплатою штрафу в розмірі 765 гривень, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_8 на шлях виправлення не став. Також зазначає, що на даний час підозрюваний до слідчого відділення Свалявського ВП не з'явився та місце фактичного перебування його не відоме. Вважає, що оскільки ОСОБА_8 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органу досудового розслідування за вчинення тяжкого злочину та перешкоджає кримінальному провадженню, оскільки його місцезнаходження невідоме, що в свою чергу унеможливлює виконання ним процесуальних обов'язків як підозрюваного, а також у зв'язку з тим, що ним (слідчим) подано до Свалявського районного суду клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому необхідним є надання дозволу на затримання ОСОБА_8 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду від 25.07.2016 було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якій зазначено, що ухвала втрачає силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_8 до Свалявського районного суду, що в свою чергу свідчить про те, що вказана ухвала на даний час є чинною, строк її дії не закінчився, а нових обставин, які б стверджували необхідність тримання ОСОБА_8 під вартою у клопотанні не наведено. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого суперечить вимогам кримінального процесуального закону та відмовив у його задоволенні.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що висновок слідчого судді про те, що ухвала слідчого судді Свалявського районного суду від 25.07.2016 на даний час є чинною, не відповідає вимогам ст. 190 КПК України, оскільки в указаній ухвалі у порушення вимог передбачених п. 6 ч. 1 цієї статті, не зазначено дати втрати нею законної сили, а з часу її винесення минуло 6 місяців, що в свою чергу, свідчить про те, що ця ухвала на даний час не є чинною. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого слідчим суддею враховані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону, дана належна оцінка приєднаним до клопотання доказам, й прийнято законне та обгрунтоване судове рішення.
У тому числі колегія суддів враховує те, що приєднані до клопотання матеріали не підтверджують факт звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не доведеними прокурором визнаються і доводи клопотання про те, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування чи суду;
й одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинив дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Окрім того, приєднані до клопотання матеріали не підтверджують факт оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у розшук, а також не містять дані про виклики ОСОБА_8 до слідчого й відомості про незявлення підозрюваного на виклики.
Такими, що не грунтуються на вимогах КК України колегія суддів вважає і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 133 КК України та ст. 12 цього ж Кодексу, діяння в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 відноситься до середньої тяжкості злочинів.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує і те, що діяння у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 вчинено 29.11.1997 року, положення ст. 49 КК України у частині строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (з часу скоєння діяння пройшло понад двадцять два роки), відсутність даних про те, що строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності зупинявся, у тому числі у звязку з вчиненням ОСОБА_8 після 29.11.1997 нового злочину.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду прокурором не заявлялось жодних клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
При прийнятті рішення колегія суддів також врахувала й те, що саме прокурор повинен довести обставини, на які він покликається в клопотанні; що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 187-190, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав прокурор Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні погодженого прокурором Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_10 . Ю клопотання слідчого СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про надання дозволу на затримання підозрюваного за ч. 2 ст. 133 КК України з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: