Провадження №3/748/1425/19
Єдиний унікальний № 748/2958/19
12 грудня 2019 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої -судді Майбороди С.М.,
при секретарі - Оніщенко Ю.В.,
з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Гутника В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ФОП, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 164, ч. 5 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до складеного протоколу від 02 листопада 2019 року, 02 листопада 2019 року о 11 год 00 хв. на заправочній станції в АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 , яка належить ФОП ОСОБА_1 , здійснювалась роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушив ст.ст. 1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Також, відповідно до складеного протоколу, 02 листопада 2019 року о 11 год 00 хв. на заправочній станції в АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 , яка належить ФОП ОСОБА_1 , здійснювалось зберігання та реалізація дизельного пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на акцизному складі не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального, чим порушив ст.ст. 1, 14, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 164 КУпАП.
Зазначені матеріали надійшли до суду одночасно, а отже суд вважає доцільним об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення № № 748/2958/19, провадження № 3/748/1425/19, № 748/2959/19, провадження № 3/748/1426/19, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з присвоєнням номеру № 748/2958/19, провадження № 3/748/1425/19.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що йому на праві власності належить земельна ділянка, раніше на цій земельній ділянці була заправочна станція, яка залишилась і він її іноді використовує для власних потреб, оскільки має у власності багато вантажних автомобілів. Торгівлю пальним він не здійснює. На території перебуває багато осіб, йому невідомо, яким чином ОСОБА_2 здійснював заправку автомобіля. Дизельного пального у баку в той день фактично не було. Того дня йому не повідомили працівники ДФС, які документи ними складаються, не надали копію протоколу, а дали підписати пояснення, які він не читав, оскільки має поганий зір. Фактично на території нічого не вилучалось.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010 року, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
В силу імперативного припису, викладеного у п. «а» ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як слідує з протоколу на заправочній станції в АДРЕСА_2 30 років Перемоги АДРЕСА_4 2-Б, яка належить ФОП ОСОБА_1 , здійснювалась роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Отже в даному випадку мають бути надані беззаперечні докази факту здійснення роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами на заправ очній станції, що належить ОСОБА_1 .. Разом з тим, до протоколу додано протокол вилучення обладнання заправочної станції та дизельне пальне в кількості 300 літрів, що не є підтвердженням реалізації пального, а свідчить лише про наявність такого обладнання на території. Також, не надано доказів, що дана заправочна станція належить ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 надано 9 свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, власником яких він є, а отже враховуючи кількість вилученого дизельного пального, він міг цим пальним заправляти власні автомобілі.
Хоча в протоколі відсутнє посилання на наявність свідків, які можуть бути допитані в судовому засіданні, судом викликався ОСОБА_2 для дачі пояснень, однак поштове відправлення повернулось не врученим. В матеріалах справи маються пояснення ОСОБА_2 , що містять дописування, які викликають сумнів у суду і не можуть братись до уваги.
Рапорт про купівлю пального складений особою, що і склала протокол, а отже дана особа є зацікавленою. При цьому до протоколу не додано жодного чеку, накладної, копії зошиту, в якому робилась відмітка про реалізацію пального, протоколу вручення грошових коштів для здійснення контрольної закупівлі пального, відеозапису купівлі пального. Протокол в даному випадку не може бути доказом вини ОСОБА_1 , оскільки останній оформлений не у відповідності до вимог Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016, також не вручений особі, стосовно якої він складений.
Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За змістом ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 25.04.2003 року №3 зазначив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Враховуючи надані докази, пояснення ОСОБА_1 , відсутність даних про реалізацію дизельного пального та систематичність здійснення такої господарської діяльності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
У відповідності до складеного протоколу за ч.5 ст.164 КУпАП, на заправочній станції в АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 , яка належить ФОП ОСОБА_1 , здійснювалось зберігання та реалізація дизельного пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на акцизному складі не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального.
В даному випадку необхідно виходити з поняття чи є дана заправочна станція акцизним складом, де здійснюється зберігання та реалізація дизельного пального.
Згідно з пп. 14.1.6 Податкового Кодексу України у загальному випадку приміщення (територію) не вважають акцизним складом, якщо одночасно: у ньому (на ній) розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна місткість яких не перевищує 200 куб. м; суб'єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії); суб'єкт господарювання використовує пальне лише для потреб власного споживання чи промислової переробки та не здійснює операцій із реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, не доведено, що ОСОБА_1 реалізує пальне, зберігає його не для власних потреб. Один кубічний метр дорівнює 1000 літрів, а у ОСОБА_1 вилучено дизельного пального лише 300 літрів. Отже, територія, за адресою с.Павлівка, вул. 30 років Перемоги, буд.2Б не вважається акцизним складом в розумінні положень п.п. 14.1.6 Податкового Кодексу України.
Таким чином, наявність обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні належними доказами не доведено, а тому провадження у справі за за ч.1 ст.164 КУпАП та за ч.5 ст.164 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, то вилучені речі підлягають залишенню на території, де вони зберігаються: в АДРЕСА_5 . АДРЕСА_3 , вул АДРЕСА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.247, 283,284 КУпАП, суд
Об'єднанти в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 748/2958/19, провадження № 3/748/1425/19, № 748/2959/19, провадження № 3/748/1426/19, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з присвоєнням номеру № 748/2958/19, провадження № 3/748/1425/19.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та за ч.5 ст.164 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі залишити на території, де вони зберігаються: в с.Павлівка, вул. 30 років Перемоги, буд.2-Б.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Майборода