Справа № 743/2310/19
Провадження № 2-а/743/461/19
12 грудня 2019 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді СТАШКІВА В.Б.,
за участю: секретаря судового засідання НЕРУС Н.І.,
учасники справи: - представник Центрального міжрегіонального управління
Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
МЕЛЬНИК М.М. (в режимі відеоконференції з Дніпровським районним судом м. Києва),
- громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу
за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної
міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області)
до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1
про примусове видворення за межі України та затримання іноземця,
з метою ідентифікації та забезпечення видворення,
з поміщенням до ПТПІ,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.
12 грудня 2019 р. ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому ставилось питання про примусове видворення останнього за межі України та про затримання останнього, з метою забезпечення ідентифікації та примусового видворення, з поміщенням до ПТПІ, строком на 6 місяців, зі зверненням рішення суду до негайного виконання,
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- 13 лютого 2018 р., уповноваженими особами ГУ БКОЗ СБ України було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території України без документів, які дають право законно перебувати в Україні;
- 13 лютого 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 17.02.2019 р., з забороною в'їзду на територію України строком на 3 роки до 13.02.2021 р.;
- за даними ДПС України, громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув територію України 13.02.2018 р. авіаційним сполученням через аеропорт "БОРИСПІЛЬ";
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУ БКОЗ СБ України було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території України без документів, які дають право законно перебувати в Україні;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення встановленого порядку перебування іноземців в України, з накладенням штрафу в сумі 1 700 грн, який останній сплатив;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 203-1 КУпАП, за невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну, з накладенням штрафу в сумі 1 700 грн, який останній сплатив;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 02.09.2018 р., з забороною в'їзду на територію України строком на 3 роки до 31.08.2021 р.;
- за даними ДПС України, громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув територію України 31.08.2018 р. авіаційним сполученням через аеропорт "БОРИСПІЛЬ";
- 11 грудня 2019 р. уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення встановленого порядку перебування іноземців в України, з накладенням штрафу в сумі 5 100 грн, який останній сплатив;
- 11 грудня 2019 р. уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП та прийнято рішення про поміщення громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до Чернігівського ПТПІ;
- 12.12.2019 р. громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, передано до ОСОБА_3
- відповідач нелегально перебуває на території України, куди потрапив, з його слів, з Республіки Польща, не дивлячись на заборону в'їзду в Україну, в Україні не має законного джерела існування та родинних зв'язків, існує ризик його втечі;
- 11.12.2019 р. після того, як останній був відпущений до аеропорту "БОРИСПІЛЬ" на рейс "КИЇВ-СТАМБУЛ", останній територію України не покинув, а був доставлений працівниками ДСР НП України до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області і у нього вже був відсутній оригінал паспортного документу;
- за даними СБУ та Національної поліції, останній являється "вором в законі" та становить загрозу національній безпеці України.
Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2019 р. відкрито провадження по справі та призначено її на 12 грудня 2019 р. в режимі відеоконференції з Дніпровським районним судом м. Києва, за участю представника позивача та перекладача, та в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за участю відповідача.
В судовому засіданні:
- представник ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області МЕЛЬНИК М.М. позов підтримав, з підстав вказаних в ньому. Додатково вказав, що громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 вже двічі не виконував рішення про його примусове повернення в частині заборони в'їзду. Підстав для прийняття третього рішення про примусове повернення не має
- громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 проти задоволення позову, проти його примусового видворення та проти його затримання в ПТПІ заперечував, просив звільнити його з ПТПІ. Вказує, що з 2018 р. його вже тричі затримували за порушення міграційного законодавства, притягували за це до адміністративної відповідальності, зобов'язували покинути територію України, що він двічі робив. Вказав, що в України дійсно потрапляв нелегально, за що поніс вже адміністративну відповідальність. Вказав, що 11 грудня 2019 р. він, після першого візиту до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київської області, маючи авіаквиток до Стамбула, не зміг вилетіти, бо десь подів паспортний документ. Відразу його працівники Національної поліції доставили повторно до ЦМУ ДМС у м.Києві та Київської області, де склали документи та помістили до ПТПІ. Вважає, що нічого не порушив.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що:
- особа громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікована паспортом Грузії, копія якого міститься в матеріалах справи;
- 13 лютого 2018 р., уповноваженими особами ГУ БКОЗ СБ України було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території України без документів, які дають право законно перебувати в Україні;
- 13 лютого 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 17.02.2019 р., з забороною в'їзду на територію України строком на 3 роки до 13.02.2021 р.;
- за даними ДПС України, громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув територію України 13.02.2018 р. авіаційним сполученням через аеропорт "БОРИСПІЛЬ";
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУ БКОЗ СБ України було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території України без документів, які дають право законно перебувати в Україні;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення встановленого порядку перебування іноземців в України, з накладенням штрафу в сумі 1 700 грн, який останній сплатив;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 203-1 КУпАП, за невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну, з накладенням штрафу в сумі 1 700 грн, який останній сплатив;
- 31 серпня 2018 р. уповноваженими особами ГУДМС України в м. Києві було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 02.09.2018 р., з забороною в'їзду на територію України строком на 3 роки до 31.08.2021 р.;
- за даними ДПС України, громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 покинув територію України 31.08.2018 р. авіаційним сполученням через аеропорт "БОРИСПІЛЬ";
- 11 грудня 2019 р. уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення встановленого порядку перебування іноземців в України, з накладенням штрафу в сумі 5 100 грн, який останній сплатив;
- 11 грудня 2019 р. уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 було піддано адміністративному затриманню, на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП;
- 11 грудня 2019 р. уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення про поміщення громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до Чернігівського ПТПІ;
- 12.12.2019 р. громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, передано до Чернігівського ОСОБА_4 .
- за даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 становить суспільну небезпеку для України, є "кримінальним авторитетом", у кримінальному світі відомий, як " ОСОБА_5 ".
Джерела права застосовані (не застосовані) судом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина 5 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини:
1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення;
2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Згідно пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Згідно п. 164 рішення Європейського суду з прав людини в справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" (A. and Others v. the United Kingdom) будь-яке позбавлення свободи у відповідності до другої частини пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим лише до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, позбавлення волі перестає бути допустимим відповідно до пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
- затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (п. 1);
- затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію (п. 2);
- взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації (п. 3);
- зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу (п. 4).
Оцінка суду.
На думку суду, відсутні правові підстави для примусового видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи:
- по-перше, те що останній не ухилявся від виїзду з України після прийняття щодо нього ГУДМС України в м. Києві рішення про примусове повернення від 13.02.2018 р. та від 31.08.2018 р., а навпаки покидав України 13.02.2018 р. та 31.08.2018 р., що свідчить про не доведення позивачем такої передумови примусовому видворення, як "ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення";
- по-друге, не виконання рішень про примусове повернення від 13.02.2018 р. та від 31.08.2018 р. в частині заборони в'їзду в України не є передумовою для примусового видворення, за це встановлена адміністративна відповідальність по ст. 203-1 КУпАП;
- по-третє, той факт, що особа іноземця становить/не становить небезпеку для суспільства не є підставою для примусового видворення, це, в силу п. 1 ч. 1 ст. 13 та ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» є підставою для прийняття рішення про примусове повернення іноземця та рішення про заборону в'їзду в Україну;
- по-четверте, те, що інших рішень про примусове повернення, крім від 13.02.2018 р. та від 31.08.2018 р., уповноваженими органами не виносилось;
- по-п'яте, те, що через відсутність прийняття попереднього рішення органом міграційної служби про примусове повернення відповідача, у суду відсутні повноваження на примусове видворення іноземця чи особи без громадянства до прийняття компетентним органом щодо останнього рішення про примусове повернення та ухиленні цієї особи від виконання рішення при примусовому поверненні або наявність підстав вважати, що така особа ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення.
Відтак коли особа громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікована, коли процедура депортації не ініційована компетентними органами, з огляду на похідний характер вимог про затримання іноземця, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення від прийняття судом рішення про примусове видворення іноземця за межі території України, тому, на думку суду, відсутні правові підстави для затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до ПТПІ, як з метою ідентифікації, так і з метою забезпечення примусового видворення.
Вказане має наслідком відмову в позові в цілому.
Керуючись ст.ст. 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 268, 288, 289, 371 КАС України, суд
В задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України та затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення, з поміщенням до ПТПІ - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий В.Б.Сташків
Текст рішення виготовлено та
підписано 12 грудня 2019 року.