241/1034/19
2/241/286/2019
11.12.2019 року Першотравневий районний суд
Донецької області
у складі:
головуючого судді Демочка Д.О.,
при секретарі Орчелоті І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № СМ-8МЕ107/163/2008 від 11.04.2008 року у розмірі 7 794 372,99 грн ЗВЕРНУТИ СТЯГНЕННЯ на предмет іпотеки - базу відпочинку «Ялинка», загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, встановленою за згодою між іпотекодавацем і іпотекодержателем, або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні звичайні ціни на цей вид майна та стягнути з відповідача судові витрати.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що 11 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено кредитний договір № CM-SME107/163/2008 (далі- кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 260 000,00 доларів США.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11 квітня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки № РМ-Е107/163/2008, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. та зареєстрований за№ 2612 (надалі - договір іпотеки).
Відповідно до розділу 3 Договору іпотеки, предметом Іпотеки є база відпочинку «Ялинка», загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та процентами.
07 вересня 2012 року Краматорським міським судом Донецької області ухвалено рішення у цивільній справі № 0528/10499/2012 (2/0528/3046/2012) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - TOB «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME107/163/2008 від 11 квітня 2008 року в сумі 300 311.86 доларів США, пені у розмірі 8 782 139.87 грн. та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.
25 лютого 2019 року Краматорським міським судом Донецької області постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у цивільній справі № 0528/10499/2012 за позовом TOB «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: замінено стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» його правонаступником - TOB «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНІЯ».
08 вересня 2017 року між TOB «ОТП Факторинг Україна» та TOB «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № CM-SME107/163/2008 від 11.04.2008року перейшло до TOB «ФК «Довіра та гарантія».
26 грудня 2017 року між TOB «ОТП Факторинг Україна» та TOB «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до умов якого TOB «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки № РM -SME107/163/2008 від 11.04.2008 року.
Згідно Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до Договору факторингу, у зв'язку з невиконання зобов'язань за Кредитним договором у відповідача існує заборгованість у розмірі 300 311,86 доларів США, станом на дату відступлення права вимоги еквівалентно 7 794 372,99 грн, з яких: загальна сума боргу за кредитним договором - 255 666,65 доларів США, станом на дату відступлення права вимоги еквівалентно 6 635 639,47 грн; загальна сума процентів, нарахованих на суму боргу - 44 645,21 доларів США, станом на дату відступлення права вимоги еквівалентно 1 158 733,52 грн.
Ухвалою суду від 11 червня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - заказною кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та те, що відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Так, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CM-SME107/163/2008, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 260 000,00 доларів США.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11 квітня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки № РМ- SME107/163/2008, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. та зареєстрований за № 2612(а.с.4-7).
Відповідно до статті 3 Договору іпотеки, предметом Іпотеки є база відпочинку «Ялинка», загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Іпотекодавцю на праві власності (а.с.4).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.09.2012 року у цивільній справі № 0528/10499/2012 (2/0528/3046/2012) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг за кредитним договором № CM-SME107/163/2008 від 11 квітня 2008 року в сумі 300 311.86 доларів США, пені у розмірі 8 782 139.87 грн. та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн (а.с.9-11).
08 вересня 2017 року між TOB «ОТП Факторинг Україна» та TOB «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № CM-SME107/163/2008 від 11.04.2008 року перейшло до TOB «ФК «Довіра та гарантія»(а.с.14-19).
26 грудня 2017 року між TOB «ОТП Факторинг Україна» та TOB «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до умов якого TOB «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки № РM-SME107/163/2008 від 11.04.2008 року.(а.с.20-23).
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.02.2019 року замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у справі 2/0528/3046/2012 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № CM-SME107/163/2008 від 11.04.2008 року (а.с.12-13).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна бази відпочинку «Ялинка», розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодержателем даного майна є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с.8).
Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо повного і своєчасного виконання іпотекодавцем всіх його боргових зобов'язань, що витікають з кредитного договору № CM-SME107/163/2008 від 11.04.2008року, укладеного між іпотекодержателем та позичальником.
Пунктом 6.2 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин (далі - "іпотечні випадки»): (а) несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі; (б) порушення іпотекодавцем будь-якого із його зобов'язань за ст. 5 цього Договору; (в)інших обставин, передбачених законодавством України, Кредитним договором та цим Договором.
Також, пунктом 6.4 договору іпотеки встановлено позасудове врегулювання правовідносин між сторонами щодо предмету іпотеки. Так, у підпункті 6.4.1. встановлено, що іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України.
При цьому в застереженні до статті 6 договору іпотеки вказано, що сторони встановлюють, що положення пункту 6.4. з підпунктами цього договору, разом з іншими положеннями цього договору, являють собою повний укладений договір між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
У статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно зі ст.36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст.37 ЗУ «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленомуст.38 цього Закону.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернулася до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачем від власного імені цього предмета будь-якій особі - покупцеві на підставі статті 38 Закону.
Судом встановлено, що сторони в пункті 6.4.1. договору іпотеки № РM-SME107/163/2008 від 11.04.2008 року погодили іпотечне застереження, а саме визначили у договорі, спосіб задоволення вимог іпотекодержателя - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем будь-якій особі будь-яким способом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 травня 2019 року справа № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19) звернула увагу на те, що процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 Закону, може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 39 Закону має вказати в судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Проте звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.
Таким чином, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» обрала неналежний спосіб захисту її прав іпотекодержателя, оскільки сторони передбачили в договорі іпотеки застереження, згідно з яким позивач має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі.
З урахуванням вище наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи той факт, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»» обрала неналежний спосіб захисту прав іпотекодержателя, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.
Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення суми сплаченого судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 204, 509, 526, 610-612, 627 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Суддя Д.О. Демочко