Справа №265/7232/18
Провадження №4-с/265/27/19
06 грудня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Копилової Л.В.,
за участю секретаря - Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування арешту,
заінтересовані особи - Лівобережний відділ ДВС міста Маріуполя ТУЮ у Донецькій області, АТ КБ «ПриватБанк»,
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії державного виконавця щодо накладення арешту на її заробітну плату, зняти арешт із заробітної плати, що міститься на рахунках в АТ «ПУМБ» та скасувати постанову старшого державного виконавця про арешт її коштів від 25 липня 2019 року серії ВП 58492850 в частині накладення арешту на її заробітну плату.
Старший державний виконавець Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя ТУЮ у Донецькій області Олєйник Л.І. заперечила проти скарги, посилаючись на те, що підстав для скасування постанови не має, оскільки до теперішнього часу до ВДВС документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та /або звернення стягнення на такий заборонено законом не надходило. Також на рахунок органу ВДВС суми коштів в рахунок оплати всієї заборгованості стягувача та виконавчого збору, стягнення з боржника не надходили. Документального підтвердження про сплату суми заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» та виконавчого збору до ВДВС не надходило. Також у постанові виконавець зазначив, що її дія не розповсюджується на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборенено законом. Докумени з утанови банку АТ «ПУМБ», які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення згідно із Законом до ВДВС також не надходили. Таким чином дії державного виконавця відповідають вимогам Закону, тому просить відмовити у задоволенні скарги.
Представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Заслухавши посянення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області було винесено заочне рішення у цивільній справі № 265/7232/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 41 391,15 грн. та 15 січня 2019 року було видано виконавчий лист у справі.
26 лютого 2019 року ст.державним виконавцем Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя ТУЮ у Донецькій області Олєйник Л.І. відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа.
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник ОСОБА_1 має відкриті рахунки в АТ «ПУМБ» МФО 334851, в тому числі і рахунок на який перераховується її заробітна плата з ПРАТ «МК» «Азовсталь».
Постановою ст.державного виконавця ВП № 58492850 від 25 липня 2019 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках АТ «ПУМБ» МФО 334851.
У відповідності до п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
В силу положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Пунктом 8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Частиною 3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, АТ «ПУМБ» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 , в тому числі із заробітної плати повинно було повідомити інформацію щодо рахунків зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання. Однак, таких повідомлень від банку на адресу державного виконавця не надходило.
Згідно абзацу 2 ч.2, п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Враховуючи вищезазначене, суду не надано доказів, що виконавцю було напралено повідомлення банку про неможливість накладення арешту на рахунки. Також на рахунок органу ВДВС суми коштів в рахунок оплати всієї заборгованості стягувача та виконавчого збору з боржника не надходили.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника ОСОБА_1 А тому її вимоги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця виконавця задоволенню не підлягають.
При вирішенні вимоги щодо скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на заробітну плату, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.115, ч. 5 ст.97 КЗпП, ст.22, ч.ч.1,6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сімї.
Водночас, як вбачається з довідки АТ «ПУМБ» боржник ОСОБА_1 має чотири відкриті рахунки, в тому числі і рахунок № НОМЕР_1 , на який зараховується її заробітна плата та державним виконавцем накладено арешт і по даному рахунку.
Таким чином державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт, в тому числі, і на рахунок, на який зараховується заробітна плата ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує пяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною 2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
У відності до ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на те, що на рахунки заявника, з яких він просить зняти арешт, дійсно зараховується заробітна плата останньої, та зважаючи на граничний розмір відрахувань із заробітної плати, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки накладений на рахунки в банку арешт унеможливлює отримання коштів заробітної плати ОСОБА_1 взагалі, скарга підлягає задоволенню в частині відновлення порушених оскаржуваною постановою прав заявника, зокрема про скасування постанови в частині накладення арешту на грошові кошти, а саме заробітну плату, що міститься на рахунках в АТ «ПУМБ» МФО 334851.
При цьому суд вважає, що строк для звернення з даною скаргою, передбачений ст.449 ЦПК України ОСОБА_1 не пропущено, так як про порушення своїх прав вона дізналася 23 жовтня 2019 року, а до суду звернулася 28 жовтня 2019 року, тому підстав для його поновлення немає.
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування арешту, заінтересовані особи - Лівобережний відділ ДВС міста Маріуполя ТУЮ у Донецькій області, АТ КБ «ПриватБанк», задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя ТУЮ у Донецькій області Олєйник Л.І. від 25 липня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 58492850 в частині накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , а саме - заробітну плату, що міститься на рахунках в АТ «ПУМБ» МФО 334851.
В іншій частині задоволення скарги, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 11 грудня 2019 року.
Суддя Копилова Л.В.