Провадження №2-о/235/1007/19
Справа №235/7544/19
Іменем України
04 грудня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Величко О.В.
при секретарі - Лебеденко В.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. В обґрунтування своєї заяви вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії. Він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті дружини, оскільки їх доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від своєї частки спадкового майна на його користь. В зв'язку з тим, що він з дружиною були зареєстрованими за різними адресами, проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , а як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . При зверненні до нотаріуса отримав відмову, тому змушений звернутися до суду. Просить встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно наданої заяви, заявник підтримує заявлені вимоги, просить розглядати справу без його участі (а.с.60).
Зацікавлені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно наданих заяв, підтверджують факт проживання батьків разом, просять справу слухати без їх участі (а.с.58,59).
Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Згідно копії паспорту заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Згідно копії паспорту ОСОБА_4 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Макіївка Донецької області (а.с.12).
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , вона видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 06.11.1975 року, він укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 ) (а.с.16).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.08.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.08.2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
Згідно свідоцтва про смерть від 11.06.2018 року, виданого Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 64 років, місце смерті: м.Макіївка Донецька обл (а.с.8).
Згідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину державного нотаріусу П'ятої донецької державної нотаріальної контори від 28.08.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
Таким чином, судом встановлено, що дружина заявника ОСОБА_4 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з чоловіком- заявником ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Мета звернення заявника до суду з вказаною заявою- прийняття спадщини після смерті дружини.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розяснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця про- живав разом із цим спадкодавцем. ; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки інших спадкоємців, як встановлено в судовому засіданні не мається, спору про майнове або особисте немайнове право не існує, а встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані заявником вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273,293,294,315 ЦПК України, суд,
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2019 року.
Суддя: