вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5332/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Найдьонової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 7 829,20грн., 3% річних у розмірі 159,82грн., пені у розмірі 1 852,56грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 7 829,20грн., 3% річних у розмірі 159,82грн., пені у розмірі 1 852,56грн.
Короткій зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.
21.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №61/2101.
Сторонами укладено Специфікацію до Договору №9 від 27.03.2019.
Позивачем виставлено відповідачеві рахунок на оплату №ДДП-0002701 від 27.03.2019.
На підставі зазначеної специфікації позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 40 760,65грн., що підтверджується видатковою накладною №ДДП-0001875 від 01.04.2019.
Позивач вказує, що відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному розмірі, а частково в сумі 32 931,45грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 7 829,20грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням термінів оплати, позивачем нараховано пеню у розмірі 1 852,56грн., 3% річних у розмірі 159,82грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019, справу № 904/5332/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.12.2019.
10.12.2019 відповідачем подано до суду відзив.
Короткій зміст відзиву та узагальнення його доводів.
Відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості на підставі Договору поставки №61/2101 від 21.01.2019.
Проте, відповідач зазначає, що позивачем при подачі позову не враховано, що відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію на суму 2 014,38грн., що підтверджується платіжним дорученням №18775 від 07.11.2019.
Також, відповідач звертає увагу суду, що зміна суми основного боргу вплинула на правильність розрахунку штрафних санкцій та 3% річних.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2019 здійснено розгляд справи по суті.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
21.01.2019 між Дніпровської філією Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (далі - позивач, постачальник) і Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 61/2101 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію. (пункт 1.1. Договору).
Згідно з пункту 1.2. Договору, найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
За умовами пункту 1.3. Договору, обсяги закупівлі за цим договором та, відповідно, і сума (загальна вартість) договору можуть бути зменшені покупцем в односторонньому порядку залежно від зміни фінансового та/або виробничого плану.
У відповідності до пунктів 2.1., 2.3. Договору, ціна на продукцію, що поставляється за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях. Загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату продукції протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції та оригіналу рахунку на оплату продукції, якщо інше не вказується в специфікації.
Розрахунок за продукцію здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника. (пункт 3.1. Договору).
Цей договір набирає чинності після його підписання і діє до 31.12.2019 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору (пункт 12.1. Договору).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір №61/2101 від 21.01.2019 є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
27.03.2019 сторони підписали специфікацію № 9 до Договору (далі - Специфікація, арк.с.18), в якій узгодили найменування і кількість продукції загальною вартістю 38 295,70 грн. з ПДВ.
Позивачем виставлено відповідачеві рахунок на оплату №ДДП-0002701 від 27.03.2019.
На виконання умов Договору і Специфікації позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 40 760,65 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДДП-0001875 від 01.04.2019 (арк.с. 20).
Дослідивши вказану видаткову накладну, господарський суд констатує, що остання підписана представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначена видаткова накладна є належним доказом поставки товару позивачем відповідачу.
Позивач вказує, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар частково, в загальній сумі 32 931,45 грн., а саме: 28.03.2019 - 30 497,10 грн., 06.09.2019 - 2 434,35 грн., що підтверджується виписками по рахунку відкритому в АТ «ОТП БАНК».
Проте, Господарський суд встановив, що згідно до виписки по рахунку, відкритому в АТ «ОТП БАНК», вбачається, що 06.09.2019 позивачем здійснено оплату згідно Договору №61/2101 від 21.01.2019 у розмірі 6 034,00грн., а не 2 434,35грн., як зазначає позивач.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучено докази сплати заборгованості за Договором поставки №61/2101 від 21.01.2019 у розмірі 2 014,38грн., що підтверджується платіжним дорученням №18775 від 07.11.2019.
Враховуючи, що даний вид договору є оплатним, тому обов'язок постачальника за договором поставити товар, відповідає обов'язку покупця оплатити його вартість.
Оскільки, докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за накладними настав.
За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався не у повному обсязі, тобто доказів оплати товару в сумі 2 215,17 грн. відповідач не надав.
Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.
Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситься дії з часткової оплати спірної заборгованості.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №61/2101 від 21.01.2019 становить 2 215,17грн.
Отже, Господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 2 215,17грн. В решті позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу слід відмовити.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 159,82 грн., які нараховані за період:
- з 16.04.2019 по 06.09.2019 на суму заборгованості в розмірі 10 263,55грн.;
- з 07.09.2019 по 07.11.2019 на суму заборгованості в розмірі 7 829,20грн.
У зв'язку з тим, що сума основного боргу за період з 07.09.2019 по 07.11.2019 становила 4 229,55грн., а не 7 829,20грн., Господарським судом здійснено перерахунок 3 % річних. Таким чином, за перерахунком суду розмір 3% річних за заявлений позивачем період, а саме з 16.04.2019 по 07.11.2019 становить, у загальному розмірі, 142,48грн.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.6. Договору в разі порушення покупцем строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Оплата неустойки (пеня, штраф) не звільняє сторони від виконання узятих на себе зобов'язань за даним договором.
За несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленої продукції позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 852,56 грн., за загальний період прострочення з 16.04.2019 по 08.11.2019.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
В силу пункту 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з тим, що сума основного боргу за період з 07.09.2019 по 07.11.2019 становила 4 229,55грн., а не 7 829,20грн., Господарським судом здійснено перерахунок пені. Таким чином, за перерахунком суду розмір пені за заявлений позивачем період, а саме з 16.04.2019 по 08.11.2019 становить, у загальному розмірі, 1 647,22грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: основний борг у розмірі 2 215,17грн., пені у розмірі 1 647,22грн., 3% річних у розмірі 142,48грн.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 7 829,20грн., 3% річних у розмірі 159,82грн., пені у розмірі 1 852,56грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49051, місто Дніпро, вулиця Сухий Острів, буд. 3, код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, буд 4; код ЄДРПОУ 37412768) основний борг у розмірі 2 215,17 грн. (дві тисячі двісті п'ятнадцять грн. 17 коп.), пеню у розмірі 1 647,22грн. (одна тисяча шістсот сорок сім грн. 22 коп.), 3% річних у розмірі 142,48 грн. (сто сорок дві грн. 48 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
В решті позовних вимог позивача відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Реквізити сторін:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, буд 4; код ЄДРПОУ 37412768).
Боржник: Акціонерне товариство "ДНІПРОВАЖМАШ" (49051, місто Дніпро, вулиця Сухий Острів, буд. 3, код ЄДРПОУ 00168076).
Повний текст рішення складено 12.12.2019.
Суддя Н.Е. Петренко