вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4148/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про зобов'язання вчинити дії та стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 114 256 298,04 грн
Представники:
від позивача Вагнер Д.В., адвокат, посвідчення №4996 від 28.02.2018, довіреність №1-860 від 29.05.2019
від відповідача Булгакова Ю.М., посвідчення №2255 від 04.10.2019, довіреність №2700 від 29.10.2019
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- зобов'язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 17 097,735 тис. куб. метрів;
- стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 114 256 298,04 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 17 097,735 тис. куб. метрів.
В обґрунтування позовних вимог АТ "Укртрансгаз" зазначило, що відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу в обсязі 17 097,735 тис. куб. метрів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2019, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.10.2019.
10.10.2019 відповідач подав до господарського суду заяву б/н б/д про перенесення дати підготовчого засідання.
Представник позивача в підготовчому засіданні, не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про перенесення дати підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні 10.10.2019 оголошено перерву до 28.10.19.
16.10.2019 від відповідача до господарського суду надійшов відзив Вих. №2576 від 16.10.2019 на позовну заяву про зобов'язання вчинити дії та стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 114 256 298,04 грн. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив про безпідставність тверджень АТ «Укртрансгаз» щодо відсутності у КП «Теплоенерго» постачальника природного газу та несанкціонованості відбору відповідачем даного газу у березні 2017 року.
Відповідач вказує, що підставою для отримання природного газу у березні 2017 були укладені з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» договори постачання природного газу № 1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.2016р., № 1808/1617-БО-4 від 27.10.2016р., № 1809/1617-РО-4 від 25.10.2016р. Станом на сьогоднішній день вищезазначені договори не визнано недійсними та відсутні обставини, які згідно норм чинного законодавства України дають підстави вважати їх нікчемним.
Відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 у справі № 904/5237/17 суд визнав, що природний газ отриманий відповідачем у березні 2017 в обсязі 17 821,041 тис, м.3 був отриманий відповідно до умов вищенаведених договорів постачання природного газу укладених з АТ «НАК «Нафтогаз України», а дії КП «Теплоенерго» у зазначений період не може бути кваліфіковано як несанкціонований відбір природного газу.
У відзиві на позов КП «Теплоенерго» наполягає, що відносини між позивачем і відповідачем утворилися виключно на підставі договору на транспортування природного газу придбаного у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та не виходили за рамки даних позадоговірних стосунків. Крім того відповідач зазначив, що відповідно до Звіту про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу «Дніпрогаз», між замовниками послуги транспортування (постачання) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 року, постачальником 17 097, 735 м3 природного газу для КП «Теплоенерго» був саме АТ «НАК «Нафтогаз України», що в свою чергу унеможливлює звернення АТ «Укртрансгаз» з даними позовними вимогами.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В підготовчому засіданні 28.10.2019 оголошено перерву до 18.11.2019.
28.10.2019 від позивача надійшло клопотання б/н б/д про поновлення строку для надання відповіді на відзив.
29.10.2019 позивач подав до господарського суду відповідь на відзив №1001вих-19-4937 від 24.10.2019, в якій позивач вказував на те, що договір та інші правочини за своєю сутністю є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та свідчать про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне здійснення. Факт здійснення господарської операції підтверджується не укладенням договору, а вчиненням фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу.
Позивач зазначив, що для отримання відповідачем природного газу з газотранспортної системи позивача через газорозподільну систему ПАТ «Дніпрогаз», у відповідача повинен бути підтверджений обсяг природного газу, тобто, на такого споживача повинна бути підтверджена позивачем як оператором ГТС номінація замовника послуг транспортування, згідно з якою останній вказав би відповідача своїм споживачем, якому такий замовник здійснює постачання природного газу по відповідному періоду.
За наведених обставин позивач вважає, що для відповідача в газотранспортну систему фактично не подавалось жодного обсягу природного газу жодним замовником послуг транспортування, що, в свою чергу, виключає можливість відбору природного газу відповідачем, який таким чином здійснює відбір природного газу, які йому не належать та належать іншому власнику - позивачу, який змушений подавати відповідні обсяги природного газу до газотранспортної системи в рамках фізичного балансування для підтримки необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу з газотранспортної системи.
Таким чином, за твердженням позивача, в березні 2017 року у відповідача були відсутні будь-які підстави для відбору природного газу з газотранспортної системи позивача через газорозподільну систему ПАТ «Дніпрогаз» внаслідок відсутності у відповідача по вказаному періоді підтвердженого обсягу природного газу, тобто є обсяг природного газу споживача, погодженого оператором ГТС (позивачем) на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.
Позивач вважає, що оскільки у відповідача не було постачальника у вказаному періоді саме з обсягів природного газу, які належали позивачу, відповідачем було безпідставно набуто у березні 2017 року 17 097,735 тис. куб. м. природного газу, шляхом його відбору з газотранспортної системи через газорозподільну систему ПАТ «Дніпрогаз».
08.11.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вих. № 2778 від 06.11.2019.
Суд долучив клопотання про поновлення строку для надання відповіді на відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті в засіданні на 11.12.2019.
В судове засідання 11.12.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі та просив суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 11.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для відбору Відповідачем у березні 2017 природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є АТ “Дніпрогаз”, Відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, та п.10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.
Однак, відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин із позивачем здійснив відбір в обсязі 17097,735 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітом АТ “Дніпрогаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за березень 2017, в якому в графі «Фактично спожитий обсяг за місяць Всього» по рядку «Категорія/Назва постачальника» вказано фактично відібраний Відповідачем з газотранспортної системи в березні 2017 обсяг природного газу в розмірі 17097,735 тис. куб. м.
Виходячи з наведеного, позивач вважає, що оскільки відповідачу в березні 2017 не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 17097,735 тис. куб. м. природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу Позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.
Позивач стверджує, що відповідач набув природний газ позивача в березні 2017 в обсязі 17097,735 тис. куб.м. без будь-якої правової підстави, що відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України породжує обов'язок останнього повернути відповідне майно в натурі, а в разі неможливості здійснити таке повернення, відшкодувати його вартість.
Предметом доказування у даній справі є факт набуття або збереження належного позивачу майна, відповідачем без достатньої на це правової підстави.
Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги, є: договір про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017, акти приймання передачі від 31.03.2017, алокація (звіт) ПАТ «Дніпрогаз» про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу , відібраного з точки виходу "Дніпрогаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач стверджує, що спірний обсяг природного газу було одержано ним на відповідній правовій підставі, зокрема, за договорами про постачання природного газу, укладеним із ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Доказами, якими відповідач підтверджує свої заперечення, є: договори постачання природного газу № 1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.201б, № 1808/1617-БО-4 від 27.10.2016, №1809/1617-РО-4 від 25.10.2016; акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000477/22563/ДМ-16/10018 від 01.04.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 у справі №904/5237/17.
Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради) (споживач-відповідач) укладено договори постачання природного газу №1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.201бр., №1808/1617-БО-4 від 27.10.2016р., № 1809/1617-РО-4 від 25.10.2016р.
Відповідно до п. 1.1 договорів, постачальник зобов'язувався передати у власність споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.
Пунктом 2.1. зазначених договорів визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно) газ у обсягах визначених у цих договорах, а саме:
за договором №1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.2016: жовтень 2016 - 11 471 тис.куб.м., листопад 2016 - 41 668 тис.куб.м., грудень 2016 - 51924 тис.куб.м., IV квартал 2016 - 105 063 тис.куб.м., січень 2017 - 57070 тис.куб.м., лютий 2017 - 52579 тис.куб.м., березень 2017 - 45 199 тис.куб.м., І квартал 2017 - 154 848 тис. куб.м.
за договором №1808/1617-БО-4 від 27.10.2016: жовтень 2016 - 1194,0 тис.куб.м., листопад 2016 - 4333,0 тис.куб.м., грудень 2016 - 5562,0 тис.куб.м., IV квартал 2016 - 11089 тис.куб.м., січень 2017 - 6158 тис.куб.м., лютий 2017 - 5668 тис.куб.м., березень 2017 - 4725 тис.куб.м., І квартал 2017 - 16 551 тис. куб.м.
за договором № 1809/1617-РО-4 від 25.10.2016: жовтень 2016 - 2,6 тис.куб.м., листопад 2016 - 5,9 тис.куб.м., грудень 2016 - 7,8 тис.куб.м., IV квартал 2016 - 16,3 тис.куб.м., січень 2017 - 10,0 тис.куб.м., лютий 2017 - 8,5 тис.куб.м., березень 2017 - 6,7 тис.куб.м., І квартал 2017 - 25,2 тис. куб.м.
Відповідно до пункту 7.3 договорів, постачальник має право припинити або обмежити постачання природного газу споживачу у разі несанкціонованого відбору газу.
Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, під несанкціонованим відбором природного газу розуміється - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).
Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.
Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2).
Отже, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам.
Таким чином, за наявністю в спірний період укладених між Відповідачем (споживачем) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальником) договорів про постачання природного газу, а також, існування спеціально покладеного на постачальника обов'язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем в березні 2017 року природного газу в обсязі 17097,735 тис.куб.м., не можна вважати несанкціонованим відбором.
Факт споживання газу відповідачем у березні 2017 саме на підставі укладених з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договорів встановлено також у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 у справі №904/5237/17.
Предметом спору в даній справі, є вимоги позивача щодо повернення в натурі безпідставно набутого відповідачем в березні 2017 року майна - природного газу в обсязі 17097,735 тис. куб., а також стягнення вартості такого майна у розмірі 114 256 298,04 грн, на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Як вище встановлено судом, відбір відповідачем спірного обсягу природного газу, відбувся на підставі договорів про постачання природного газу №1807/1617-ТЕ-4 від 25.10.2016, №1808/1617-БО-4 від 27.10.2016, № 1809/1617-РО-4 від 25.10.2016, тобто, за наявності відповідної правової підстави, а отже, положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 37, код ЄДРПОУ 32688148) про зобов'язання вчинити дії та стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 114 256 298,04 грн відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.12.2019
Суддя А.Є. Соловйова