вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2019 р. Справа№ 910/9839/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.12.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
про відмову ухвалити додаткове рішення
від 15.10.2019
у справі №910/9839/19 (суддя - Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 170 517,40 грн.
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (надалі - позивач, ТОВ "Металургтранс"), посилаючись на абз. 2, ч. 8, ст. 129, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/9839/19 в задоволенні заяви ТОВ "Металургтранс" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Місцевий господарський суд ухвалюючи своє рішення виходив з принципу складності справи, співмірності та розумності судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, матеріали справи №910/9839/19 направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду позивач вказує на те, що оскаржувана ухвала незаконна, необгрунтована та така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Окрім того, в тексті апеляційної скарги позивачем викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2019. Розгляд справи №910/9839/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Металургтранс" призначено на 03.12.2019.
Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленому пунктом 4 резолютивної частини зазначеної ухвали.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання 03.12.2019 з'явився представник позивача, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання 03.12.2019 представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядову справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 03.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2019 року ТОВ "МЕТАЛУРГТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (надалі - відповідач) про стягнення 170 517, 40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок здійснення відповідачем перевезення вантажних вагонів відповідача було виявлено розукомплектування останніх, що в подальшому призвело до заподіяння позивачу збитків в сумі 170 517, 40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки в сумі 170 517, 40 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 557, 76 грн.
В подальшому позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат, понесених на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи.
Місцевий господарський суд, розглянувши вказану заяву ТОВ "Металургтранс", проаналізувавши питання щодо складності справи, принципу співмірності та розумності судових витрат дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як передбачено ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, на підтвердження понесенех витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем подано до місцевого господарського суду клопотання про долучення документів, відповідно до якого додано: копію додаткової угоди №08072019/1 від 08.07.2019 до Договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018; копію акта приймання-передавання наданих послуг до додаткової угоди №08072019/1 від 08.07.2019 до Договору №09012018/МТ про надання правничої допомоги від 09.01.2018; копію платіжного доручення №45364 від 18.09.2019 про сплату 17 000, 00 грн за послуги на правничу допомогу.
При цьому, з наданих позивачем документів, на підтвердження понесенех ним витрат, неможливо встановити, що послуги на правову допомогу АО "Сота" були надані ТОВ "Металургтранс" саме за розгляд цієї справи, оскільки у додатковій угоді та акті приймання-передавання наданих послуг відсутне посилання на справу №910/9839/19.
Слід зазначити, що участь у справі представника визначається ст. 56 ГПК України. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1, ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що подана ТОВ "Металургтранс" позовна заява, відповідь на відзив на позовну заяву, підписані генеральним директором товариства Шипіловим Олегом Миколайовичем. Крім того, в мотивувальній частині позовної заяви позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - станом на момент подання позову складає сплачений при поданні данного позову судовий збір у розмірі 2 557, 76 грн.
Отже, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження надання правової допомоги АО "Сота" саме у межах розгляду даної справи, також відсутній детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом саме в межах розгляду даної справи, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що справа №910/9839/19 розглядалась судом першої інстанції в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в розумінні складності справи, принципу співмірності та розумності судових витрат позивачем не доведено тих обставин, на які станній посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі судової ухвали відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (ТОВ "Металургтранс").
Керуючись ст.ст. 240, 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/9839/19 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/9839/19 - залишити без змін.
4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".
5. Матеріали справи №910/9839/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 12.12.2019.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк