вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2019 р. Справа№ 925/1002/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Корсака В.А.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради
про стягнення 4 378,11 грн.
1. Зміст позовних вимог та заперечень
1.1. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаси-теплокомуненерго» Черкаської міської ради про стягнення 4378,11 грн, з яких: 4013,27 грн пені та 364,84 грн три проценти річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором постачання природного газу від 21.12.2015 №2151/16-ТЕ(Т)-36 щодо оплати переданого позивачем у січні-вересні 2016 року природного газу.
1.3. Відповідач у поданому відзиві проти позову заперечив мотивуючи тим, що позивач зловживає своїми правами та зобов'язаний здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу з урахуванням ціни газу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (відносини у перехідний період) в редакції від 31.03.2016, оскільки нарахування позивачем заборгованості за природний газ за ціною, яка визначена п.16 Постанови в редакції від 27.04.2016 є неправомірним та необґрунтованим.
2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами
2.1. 21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яке перейменоване в АТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (далі - споживач, відповідач) був укладений договір постачання природного газу №2151/16-ТЕ(Т)-36 (далі - договір), згідно з п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2016 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.3 договору газ споживачу постачається власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі, імпортний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України).
Відповідно до п. 5.2 договору ціна газу визначена сторонами у розділі 5 договору, у якому вказано, що у період з 01.01.2015 до 31.03.2016 регульована ціна (без врахування тарифів за послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Ціна за 100 куб м газу за цим договором становить 1770,74 грн, крім того, збір у вигляді надбавки до ціни на природний газ 2%, додаток на додану вартість 20%, а всього 2167,38 грн.
Згідно з п.6.1 договору встановлено, що оплата здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за звітним поставки газу.
Відповідно до п.8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п.10.3 договору строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становлять п'ять років.
Відповідно до п.12 договору останній укладений строком з 01.01.2016 до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
2.2. Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.12.2015 сторони внесли зміни до пунктів 1.3, 2.1.5, 3.1, 4.1, 4.2 договору, а також до пунктів 5.1, 5.2, згідно з якими встановили, що тарифи на транспортування природного газу є обов'язковими за цим договором. Ціна за 1000 куб м газу за цим договором у період з 01.01.2016 до 31.03.2016 становить 1770,74 грн, крім того, податок на додану вартість 205. До ціни на газ додається тариф на транспортування природного газу 373,30 грн, ПДВ 20%, а всього 2572,85 грн.
Відповідно до додаткових угод №2 від 29.01.2016, №3 від 18.03.2016 сторони вносили зміни до пунктів 1.3, 2.1 договору.
Відповідно до додаткової угоди №4 від 31.03.2016 сторони внесли зміни до розділів 3, 6, 8, 9, 10 договору, а також до пунктів 5.1, 5.2, згідно з якими встановили, що регульована ціна (без врахування тарифів за послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) у період з 01.04.2016 до 30.04.2016 встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 із змінами, які внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №234. Ціна за 100 куб м газу за цим договором у цей період становить 1770,74 грн, крім того, податок на додану вартість 20%, а всього 2124,89 грн.
Відповідно до додаткових угод №4/5 від 13.04.2016 та №6 від 15.08.2016 сторони вносили зміни до розділів 2, 3, 6, 7, 8, 11 договору.
2.3. На виконання договору позивач у січні-вересні 2016 року передав відповідачу, а останній прийняв природний газ на загальну суму 57217026 грн 67 коп., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі газу.
2.4. Відповідач прострочив оплату поставленого позивачем у квітні-травні 2016 року природного газу, що підтверджується поданим позивачем з позовом докладним розрахунком стягуваної суми.
3. Короткий зміст рішення місцевого суду
3.1. Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі № 925/1002/19 позов задоволено повністю.
3.2. Рішення обґрунтоване тим, що відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого позивачем природного газу, допустивши прострочення його виконання, тому позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь пені, а також три проценти річних у заявленому позивачем розмірі.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
4.1. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач зобов'язаний здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу з урахуванням ціни газу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (відносини у перехідний період) в редакції від 31.03.2016, у зв'язку із скасуванням судом Постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758».
5. Заперечення на апеляційну скаргу
5.1. Позивач відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не подав.
6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом
6.1. Відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та вирішено здійснити перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
7. Застосоване законодавство
7.1. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.2. Стаття 712 Цивільного кодексу України також регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
7.3. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
7.4. Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
7.5. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
7.6. Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8. Позиція апеляційного суду
8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
8.2. Як встановлено судом, 21.12.2015 позивач та відповідач уклали договір постачання природного газу №2151/16-ТЕ(Т)-36, на виконання якого позивач у січні-вересні 2016 року передав відповідачу, а останній прийняв природний газ на загальну суму 57217026 грн 67 коп, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі газу.
Згідно з п.6.1 договору встановлено, що оплата здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за звітним поставки газу.
Проте відповідач за поставлений позивачем природний газ у квітні-травні 2016 року здійснив оплату несвоєчасно з порушення умов укладеного договору. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
8.3 У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вказаного природного газу позивач на підставі п.8.2 договору нарахував до стягнення з відповідача пеню у сумі 4013,27 грн.
Також, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вказаного природного газу позивач відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 364,84 грн.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про правомірність стягнення з відповідача нарахованих позивачем пені та 3% річних у заявленому позивачем розмірі.
8.4. Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача, що позивач зобов'язаний здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу з урахуванням ціни газу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (відносини у перехідний період) в редакції від 31.03.2016 у зв'язку із скасуванням судом Постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758».
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, зі змісту договору, який виконувався сторонами та який є дійсним на час прийняття судом рішення у справі, вбачається, що вартість природного газу визначалася сторонами у порядку, який визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, а також цією ж Постановою із змінами, які внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №234. Отже, факт скасування судом Постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року ніяким чином не впливає на визначення ціни газу, який постачався Публічним акціонерним товариством «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Комунальному підприємству теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» у період дії договору від 21.12.2015 №2151/16-ТЕ(Т)-36.
8.5. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
9. Висновки апеляційного суду
9.1. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.2. За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради має бути залишена без задоволення.
9.3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі №925/1002/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 10.12.2019.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
В.А. Корсак