Справа № 588/1679/19
2/588/565/19
03.12.2019 року м.Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Лободи Т.С., з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Позивач 17.09.2019 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначив, що він на підставі договору дарування від 31.05.2000 є власником 14/20 частини житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/20 частини вказаного нерухомого майна є ОСОБА_2 , який як відомо позивачу, помер у 1998 році та є його родичем по материній лінії. Власницею 1/4 частини майна є ОСОБА_3 , яка як відомо позивачу, померла у 80-х роках минулого століття. Про спадкоємців вказаних осіб позивачу невідомо нічого. У вказаному домоволодіння позивач зареєстрований з грудня 1999 року та займає весь будинок. Більше десяти років позивач добросовісно та відкрито володіє вказаним будинком, самостійно несе витрати по його утриманні. Також на ім'я позивача оформленні договора на постачання електроенергії. За рахунок позивача проводяться всі поточні ремонти, позивач обробляє город та садок.
Посилаючись на указані обставини позивач, уточнюючи позовні вимоги, просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю 6/20 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за технічним паспортом від 08.08.2019 року, інвентарна справа №2078, виготовленим Дочірнім підприємством «Міжрайонне бюро технічної інвентаризації «Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» під літерою «А-1» - житловий будинок, загальною площею 63,9 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м, під літ. «а»- прибудова, під «№1» - ворота, під «№2» - огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити за обставин, викладених у позові.
Представник відповідача Тростянецької міської ради в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час і місце проведення судових засідань. Надав до суду письмову заяву, де просить суд прийняти рішення на власний розсуд, керуючись принципом верховенства права та наявними в матеріалах справи доказами, просить справу слухати у його відсутності (а.с.358).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.
Як встановлено свідоцтвом про право на спадщину від 22.04.1946 року, ОСОБА_3 отримала у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.49) та 24.04.1946 ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_5 належне їй та вільне від заборони право у вищевказаному домоволодінні (а.с.50).
Також 27.01.1971 ОСОБА_3 подарувала 1/4 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель ОСОБА_6 , що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.51, 52).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.08.1980 встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями у рівних долях є: донька ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 , син ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Спадкова маса складається із 1/4 житлового з прибудовою дерев'яного будинку загальною площею 42,50 кв. м. та з відповідною часткою надвірних побудов, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначено, що на 1/20 частину належного ОСОБА_8 Тростянецькою держнотконторою посвідчено договір дарування 25.11.1998, реєстровий № 2705; на 1/20 частину після смерті ОСОБА_9 22.02.1999 Тростянецькою держнотконторою під реєстровим №274 видано свідоцтво про право на спадщину; на 1/10 частину посвідчено договір дарування 31.05.2000 від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_10 (а.с.11).
Договором від 27.04.1988 встановлено, що ОСОБА_5 в особі ОСОБА_11 подарувала ОСОБА_12 1/2 частину жилого будинку з надвірними господарчими та побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_3 номером сорок другим на земельній ділянці розміром 1126 кв.м. (а.с.55) та 10.07.1990 ОСОБА_12 подарувала вищевказане майно ОСОБА_8 (а.с.55).
В свою чергу, ОСОБА_8 25.11.1998 подарував ОСОБА_13 частину жилого будинку, а саме 11/20 частин жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці земель Тростянецької міської Ради народних депутатів (а.с.56).
ОСОБА_14 після смерті чоловіка ОСОБА_9 22.02.1999 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/20 частину жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці земель Тростянецької міської ради народних депутатів (а.с.57).
Договором дарування частини жилого будинку від 31.05.2000 встановлено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 в особі ОСОБА_15 подарували ОСОБА_1 14/20 частин жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці земель Тростянецької міської Ради (а.с.19).
Право особистої власності ОСОБА_1 на 14/20 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 посвідчується і реєстраційним написом від 07.06.2000 (а.с.20).
Згідно довідок Тростянецької міської ради від 07.08.2019 земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності Тростянецької міської ради та в приватну не передавалась (а.с.28). Разом з ОСОБА_1 за вищевказаною адресою зареєстрована ОСОБА_16 (а.с.29).
Згідно інформаційної довідки №769 від 08.08.2019 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташовані наступні будівні і споруди: «А-1» - житловий будинок, «а» - прибудова, «№1» - ворота, «№2» - огорожа. Вказаний будинок одноповерховий, з трьох житлових кімнат, загальною площею 63,9 кв. м., рік будівництва - 1901. При проведенні технічного обстеження у домогосподарстві, перепланувань та будівель, побудованих без дозвільних документів не виявлено; житлова площа збільшилась на 1,3 кв. м. за рахунок демонтування приладів пічного опалення; ворота та огорожа № 1, 2 - дозволу не потребує згідно Постанови КМУ №406 від 07.06.2017. За матеріалами інвентаризаційної справи право власності за вищевказане майно зареєстроване : за ОСОБА_3 на 1/4 частку майна на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане Тростянецькою держнотконторою 22.04.1946 року, реєстр № 985; за ОСОБА_2 на 1/20 частку на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане Тростянецькою держнотконторою 27.08.1980 року, реєстр №1200; за ОСОБА_1 на 14/20 частки на підставі договору дарування, посвідчений Тростянецької держнотноторою 31.05.2000, реєстр №1325 (а.с.12).
Як вбачається із технічного паспорту 14/20 частки житлового будинку під АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем - ОСОБА_1 (а.с.13-18).
Також вбачається, що на ОСОБА_1 11.01.2001 та 22.12.2014 оформлені договори про користування електричною енергією (а.с.8-9, 10).
Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеної ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» від 02.09.2019 оціночна вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 02.09.2019 складає 191498 грн. (а.с.21-27).
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Виходячи зі змісту статті 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи та які повинен довести позивач є: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Так, допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 показала, що вона є сусідкою позивача, який проживає по АДРЕСА_1 . У вказаному господарстві мається стара хата, яка не придатна для проживання. До родини ОСОБА_18 у тому будинку проживала бабка ОСОБА_19 та ще якась бабка. Через один двір під номером 46 жили батьки позивача. Свідку невідомо кому по документах належить частка домоволодіння, в якому проживає позивач.
Свідок ОСОБА_20 показав у судовому засіданні, що позивача знає із 2002 року, бо вони є сусідами. Свідок підтвердив, що позивач проживає у будинку під номером АДРЕСА_1 , користується земельною ділянкою, тримає господарство. На цій же вулиці у будинку під номером АДРЕСА_4 проживала ОСОБА_21 , яка іноді допомагала позивачу по господарству.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)
Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій ст.334 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344ЦКпоширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови).
Отже, судом встановлено, шо позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком разом із господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, несе витрати з утримання домогосподарства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) право власності за набувальною давністю на 6/20 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, за технічним паспортом від 08.08.2019 року, інвентарна справа №2078, виготовленим Дочірнім підприємством «Міжрайонне бюро технічної інвентаризації «Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» під літерою «А-1» - житловий будинок, загальною площею 63,9 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м, під літ. «а»- прибудова, під «№1» - ворота, під «№2» - огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 09.12.2019.
Суддя О.С.Линник