Справа № 138/2340/19
Провадження №:2/138/841/19
05 грудня 2019 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Політанської Т.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, яким мотивовано тим, що за адресою: АДРЕСА_1 на території військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходиться службовий будинок АДРЕСА_2 ), 108,5 кв.м. загальною площею, 63,2 кв.м. - житлова площа, який перебуває на балансі Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (в/ч НОМЕР_1 ), в якому проживає відповідач. Вказаний житловий будинок було вирішено надати в користування відповідачу та 22.05.2006 між сторонами було укладено цивільно-правовий договір № 37 про оренду службового житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду в Україні. Згідно умов вказаного договору відповідач зобов'язався щомісяця вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Разом з тим, в період з червня 2018 року по червень 2019 року відповідачем неодноразово порушувались умови вказаного договору щодо сплати квартирної плати за комунальні послуги та вказані платежі ним взагалі не сплачувались. Загальна сума боргу становить 8 586,96 грн., а саме: 7793,52 грн. - заборгованість за користування електроенергією; 793,44 грн. - заборгованість за квартплату.
Зважаючи на те, що відповідачем було порушено зобов'язання та не виплачено кошти за квартплату та користування електроенергією, що призвело до виникнення заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь 8 586,96 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.
15.10.2019 до суду надійшов відзив на позов, мотивований тим, що відповідач заперечує проти задоволення позову. По суті спору відповідач зазначив, що позов є безпідставним. Так, зокрема, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 лише з 04.10.2011, однак, позивач в позові зазначає, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Позивач не є власником будинку в якому проживає відповідач і договір оренди між ним не укладався. Одночасно відповідач вказує, що він не міг тривалий час отримати примірник договору оренди, що в свою чергу перешкоджало отриманню субсидії, в тому числі на оплату електроенергії. Такими діями позивач штучно сприяв виникненню даного спору. Також, в договорі № 37 від 22.05.2006 вказано, що приміщення об'єкта обладнане електропостачанням з лічильником. Поряд з цим, позивачем не вказано показники лічильника, що свідчить про те, що такий електролічильник взагалі відсутній. Крім того, відповідач не згоден з розрахунком позивача. Також зазначив, що будинок, в якому він проживає, перебуває на балансі позивача, однак з відповідачем договору про надання комунальних послуг не укладалось. Крім того, позивач не надсилав відповідачу вимог про наявну заборгованості з квартирну плату та спожиту електроенергію. Зважаючи на викладене, позов є передчасним, а відтак в його задоволенні слід відмовити. Крім того, у відзиві відповідач просив залишити позов без руху.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.10.2019 в задоволені клопотання відповідача про залишення позову без руху було відмовлено та надано позивачу строк на підготовку відповіді на відзив, а відповідачу заперечень на відповідь на відзив.
01.11.2019 до суду надійшла відповідь на відзив мотивована тим, зокрема, що відповідач при укладенні договору № 37 від 22.05.2006 отримав копію примірника. Крім того, в період з 2016 по 2019 до прикордонного загону не надходило жодних клопотань відповідача про отримання копії договору. З наданих доказів слідує, що відповідач користується житлом протягом 13 років. Крім того, за застарілими обліками житлово-експлуатаційного відділення відділу забезпечення рахувалась - АДРЕСА_1 , тоді як вже з паспорту військового містечка № НОМЕР_2 с. Бронниця слідує, що адреса військового містечка: АДРЕСА_1 . В подальшому "вул. Леніна" було перейменовано на "вул. Головна". Також позивачем зазначено, що облік електроенергії у вказаному будинку здійснюється відповідно до встановленого персонального лічильника СО-ЭА05МІ № 097022, який був встановлений ще з 23.12.2015. Зважаючи на викладене, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Зазначив, що відповідач перебував на службі в прикордонному загоні та на підставі відповідного рішення отримав право на проживання в будинку АДРЕСА_5 . На даний відповідач не проходить службу, однак продовжує проживати за вказаною адресою. З липня 2018 року відповідач припинив сплачувати платежі за квартплату, а з червня 2018 року за електроенергію. Платежі за електроенергією прикордонним загоном сплачуються в РЕС, а після того з кожного користувача стягується відповідна сума. Зазначив також, що до червня 2018 року відповідач сплачував всі платежі регулярно. На будинок, який займає відповідач, установлений лічильник з 2015 року, а заміну вказаного лічильника проведено в 2019 році. Відповідач сплачував усі нелажні платежі, в тому числі з 2015 року, коли був установлений лічильник обліку спожитої електроенергії.
В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що позивачем не вказано, як нараховувалась плата за електроенергію. Щодо квартплати, відповідач вказав, що дійсно є заборгованість, однак сплатити її він не може, оскільки гроші в нього не беруть без сплати коштів за електроенергію. Отримує пенсію в розмірі 1800,00 грн. Вказав, що лічильник було змінено в 2019 році, бо лічильник, установлений в 2015 році не був повірений та не мав документів, а тому він не збирається оплачувати заборгованість, бо вона нічим не підтверджена. Позивачем не вказано, як нараховувалась ця заборгованість, з яких показників. Всі докази надані позивачем нічим не підкріплені. Чинність договору № 37 від 22.05.2006 не оскаржував, але його він не підписував. Почеркознавчу експертизу заявляти не бажає так і експертизу правильного нарахування за користування електричною енергією. Звертався до органів соціального захисту про призначення пільг, однак йому усно відмовили. Також вказав, що один лічильник обліковував споживання електроенергії в декількох будинках, а стягувати заборгованість хочуть лише з нього.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала показання про те, що вона є дружиною відповідача і вони звертались до командира військової частини про надання їм пільг щодо плати за електроенергію. Звертались також до управління соціального захисту та з 2019 року вони отримують субсидію, але лише на газопостачання. Військова частина повинна була надати особовий рахунок управлінню праці, щоб ті могли перерахувати позивачу кошти на субсидію для відповідача, але вони це не зробили. За квартплату і електроенергію платили востаннє в грудні 2018 року. Всі рахунки їм повідомлялись в усному режимі, жодних підтверджуючих документів, в тому числі квитанції і рахунків в них немає. Жодних письмових відмов їм не давали щодо пільг.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову зважаючи на таке.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.12.2007 серії НОМЕР_3 , реєстраційного напису на правовстановлюючий документ від 13.12.2007 та витягу про реєстрацію права власності №17169690 від 23.12.2007, власниками житлового службового будинку з підвалом літ. «Ж», який знаходиться по АДРЕСА_1 , є держава в особі Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (а.с.9,11).
З виписки з протоколу № 9 від 29.04.2005 житлової комісії Могилів-подільського прикордонного загону встановлено, що ОСОБА_2 в складі сім'ї 3 осіб було виділено службову житлову площу у військовому містечку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме будинок АДРЕСА_2 (а.с.12).
22 травня 2006 року між Могилів-Подільським прикордонним загоном, як наймодавцем, та ОСОБА_2 , як наймачем, укладено договір № 37 найму службового жилого приміщення в будинках державного житлового фонду, відповідно до якого наймодавець надає наймачу і членам його сім'ї у найм для тимчасового проживання житлове приміщення за адресою: будинок АДРЕСА_1 , а саме ізольований будинок загальною площею 110,0 кв.м., який складається з 3-х кімнат, житловою площею 62,0 кв.м., який обладнаний: індивідуальним опаленням, електропостачанням з лічильником (а.с.13,14).
В судовому засіданні відповідач зазначив, що вказаний договір він не підписував. Судом було роз'яснено відповідачу право на заявлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, разом з тим, відповідач таким правом не скористався. Жодного іншого доказу не підтвердження такої обставини суду не надав.
Крім того, сам же відповідач в судовому засіданні підтвердив, що він разом з сім'єю проживає в будинку АДРЕСА_5 .
За умовами вказаного вище договору № 37 від 22.05.2006, наймач зобов'язується щомісяця вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) за користування житловим приміщенням, яке подане йому в найом з урахуванням пільг, встановленим чинним законодавством. Квартплата з комунальні послуги стягується в межах встановленим чинним законодавством за тарифами, затвердженим Кабінетом Міністрів України та обласними держадміністраціями (п.п. г) п. 3 Договору) (а.с.13).
Позивач зазначив, що відповідачем в період з червня 2018 року по червень 2019 року було порушено зобов'язання щодо сплати квартирної плати та оплати коштів за спожиту електроенергію, що призвело до виникнення заборгованості.
Як відповідач так і свідок підтвердили факт того, що було припинено сплату коштів за квартирну плату та за користування електричною енергією, однак до того усі платежі сплачувались вчасно та в повній мірі.
Як вбачається з довідки-розрахунку за період з січня 2018 року по червень 2019 року, починаючи з липня 2018 року по червень 2019 року ОСОБА_2 не сплачує нараховані суми квартплати та витрат на електроенергію в загальному розмірі 8586,96 грн., а саме: 7793,52 грн. - електроенергія; 793,44 грн. - квартплата. Остання оплата за користування електричною енергією проведена в травні 2018 року, а за квартирну плату в червні 2018 року (а.с.18).
На підтвердження розміру нарахувань за житлово-комунальних послуги позивачем надано суду довідки -розрахунки на утримання квартплати за проживання в службовому житлі в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_4 , а саме: за червень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 478,80 грн.; за липень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 588,00 грн.; за серпень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 446,88 грн.; за вересень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 504,00 грн.; за жовтень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 621,60 грн.; за листопад 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 792,96 грн.; за грудень 2018 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 473,76 грн.; за січень 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 606,48 грн.; за лютий 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 618,24 грн.; за березень 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 738,12 грн.; за квітень 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 630,00 грн.; за травень 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 727,44 грн.; за червень 2019 року - квартплата 66,12 грн., електропостачання 633,36 грн.
Вказані розрахунки відповідачем не спростовано. Жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості не надано. Відповідачу також було роз'яснено право на заявлення експертизи з приводу перевірки правильності проведеного позивачем розрахунку заборгованості, однак відповідач від реалізації такого права відмовився.
В судовому засіданні відповідач та свідок зазначили, що жодних розрахункових документів їм не надавали, про розмір комунальних послуги їм повідомляли лише в усній формі. Оплату за комунальні послуги вони здійснювали шляхом передачі коштів відповідальній особі військової частини. Остання оплата була здійснено в грудні 2018 року, проте, жодних доказів здійснення такої оплати суду надано не було. Клопотань про витребування таких доказів відповідач не заявляв.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що мав намір сплатити заборгованість по квартплаті, однак позивач відмовився приймати такі кошти.
Разом з тим, жодного доказу звернення відповідача до позивача з метою погашення такої заборгованості суду надано не було.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Житловим кодексом України, в редакціях, які діяли на час виникнення заборгованості.
Так, згідно ч.1 ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» згідно якої споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Положеннями ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Згідно переліку житлових будинків, квартир, житлових та загальних площин згідно розрахунків районного МБТІ по в/містечкам Могилів-Подільського прикордонного загону будинок за літ. «Ж» в с. Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області має загальну площу 108,5 кв.м, житлова площа 63,2 кв.м. (а.с.15-17). Вказана обставина також підтверджується копією інвентарної справи на будинок за літ. «Ж» по АДРЕСА_1 (а.с.87-96).
З наданого суду розрахунку квартирної плати за 1 м.кв., згідно структури і вартості витрат на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території (військове містечко «Бронниця») затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.01.2018 слідує, що за один метр квадратний встановлено ціну 0,61 грн. (а.с.19,20).
Таким чином, зважаючи на загальну площу будинку літ. «Ж» по АДРЕСА_1 розмір квартирної плати становить 66,12 грн.
Крім того, згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Пунктом 30 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 «Про службові жилі приміщення», передбачено, що наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку ставками і тарифами.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.02.2015 №220 затверджено тарифи на електроенергію, що випускаються населенню, з 01 березня 2017 року.
З наданої суду копії книги обліку електроенергії службової житлової площі Могилів-Подільського прикордонного загону слідує, що з 01.03.2017 ОСОБА_2 встановлено тариф 1,68 грн. Таким чином, в період з 2017 року по 2019 рік уся спожита електроенергія розраховувалась згідно вказаного тарифу (а.с.101-106).
Також суду було надано відомість розрахунку квартплати та електроенергії за період 2017, 2018 та 2019 років, з якої слідує, що відповідачем в період з червня 2018 року по червень 2019 року, включно жодного разу не було сплачено заборгованість за електроенергію з липня 22018 року по червень 2019 року за житлово-комунальні послуги (а.с.109,110).
Відповідачем у відзиві та в судовому засіданні було зазначено, що спожита ним електроенергія обліковувалась лічильником, який не було належним чином повірено та на який у позивача не було документів.
Разом з тим, з довідки Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семеновича № 721/388 від 22.10.2019 слідує, що облік електричної енергії за адресою: АДРЕСА_3 проводиться відповідно до встановленого персонального лічильника (НІК 2102.02М2В № 8391208, опломбовано пломбою № 19597734). Монтаж відповідного приладу проводився силами прикордонного загону, що підтверджується актом заміни приладу обліку електроенергії від 11.10.2019 (а.с.98,99). До вказаної дати облік електричної енергії проводився відповідно до лічильника СО-ЭА05МІ № 097022, який був встановлений з 23.12.2015, опечатаний печаткою завідувача електрогосподарством житлово-експлуатаційного відділення відділу забезпечення прикордонного загону. При зніманні показників споживання електричної енергії посадовими особами відповідні дані заносились до книги обліку електричної енергії житлової площі Могилів-Подільського прикордонного загону (а.с.97).
Вказані вище обставини підтверджуються актом встановлення приладу обліку електроенергії від 24.12.2015 та актом заміни приладу обліку електроенергії від 11.10.2019. З вказаними актами відповідача було ознайомлено, про що свідчить його підписи на примірниках вказаних актів (а.с.98,99).
Крім того, про наявність заборгованості відповідача було повідомлено листами № 721/1264 від 22.03.2019 та № 721/2235 від 16.05.2019, що підтверджується реєстрами відправлення № 33 від 27.03.2019 та № 54 від 22.05.2019 (а.с.23,24,112,113).
Таким чином, вказані докази спростовують твердження відповідача про те, що не було лічильника на облік електричної енергії та те, що його не було повідомлено про наявність заборгованості.
Відповідачем було надано суду довідку Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА Вінницької області № 509/02-11 від 01.04.2016, згідно якої ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться на обліку в управління соціального захисту населення Могилів-Подільської райдержадміністрації як одержувач субсидії на житлово-комунальні послуги, а саме з газопостачання, за період з 01.10.2015 по 30.09.2016 (а.с.59). Разом з тим, вказаний доказ не містить інформації про предмет даного спору, а тому є неналежним.
Також суду було надано посвідчення серії НОМЕР_4 згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей, разом з тим строк дії вказаного посвідчення закінчився 26.09.2019, тобто до часу ухвалення рішення (а.с.60).
Навіть при умові продовження дії такого посвідчення само по собі воно не доводить, що позивач має право на отримання лише частини боргу у зв'язку з такими пільгами.
Доказів, що такі пільги були оформлені та надані відповідачеві та те, що позивач не вірно здійснив нарахування заборгованості суду надано не було.
Заперечуючи проти позову, відповідач також посилався на те, що згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між споживання комунальних послуг здійснюється на підставі відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг, однак він таких договорів не укладав.
Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Враховуючи викладене вище, та те, що відповідач здійснює оренду службового житлового будинку АДРЕСА_5 , на підставі відповідного договору, згідно якого також зобов'язався сплачувати усі належні платежі за користування житлом, однак покладені на нього обов'язки щодо оплати квартирної плати та плати за спожиту електричну енергію за період з червня 2018 року по червень 2019 року не виконав в повній мірі, суд вважає наявними підстави для задоволення позову в повній мірі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 66, 67, 68 ЖК України, ст. 1, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 527 ЦК України та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (вул. Острівська, 2, м. Могилів-Подільський Вінницької області; код ЄДРПОУ 14321819) заборгованості за квартирну плату та плату за користування електроенергією в загальному розмірі 8586 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (вул. Острівська, 2, м. Могилів-Подільський Вінницької області; код ЄДРПОУ 14321819) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.12.2019.
Суддя: Т.Б.Київська