Справа №521/14387/19
Пр. №2/521/4204/19
04 грудня 2019 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Колесник Т.В., за участю:
представника позивача - адвоката Ніц А.С.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дитини,
встановив:
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що з відповідачем у справі вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. В період спільного проживання у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею.
Зазначала, що відносини між нею та відповідачем не склалися через погане ставлення останнього до неї.
Стверджувала, що відповідач належно не виконує своїх батьківських обов'язків стосовно їх спільної дитини, хоча офіційно працевлаштований, працює моряком на судах іноземних судновласників за посередництвом крюїнгової агенції ПП «Унівіс», обіймає посаду матроса, має достатній заробіток, що дозволяє утримувати дитину на гідному рівні.
Позивачка вказувала, що відповідач добровільно надає на утримання дитини 6000,00 грн. на місяць, однак постійно спекулює з цього приводу, тому, за її думкою, існує загроза припинення відповідачем надання матеріальної допомоги на утримання дитини.
Вважає, що добровільне надання на дитину грошових коштів у розмірі 6000,00 грн. на місяць свідчить про наявність у відповідача можливості також надавати допомогу на її утримання.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 4000,00 грн. на місяць, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання (а.с. 19-20).
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року строк підготовчого провадження було продовжено (а.с. 64-65).
Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року підготовче провадження по справі було закрите, справу призначено до судового розгляду (а.с. 125-126).
Представник позивачки, діючий на підставі ордеру від 01 жовтня 2019 року, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі (а.с. 132).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Раніше надав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначав, що він є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не відмовляється від обов'язку по утриманню своєї дитини. Стверджував, що протягом усього часу з моменту, коли він дізнався про вагітність позивачки, на той час він перебував за кордоном, він надавав їй матеріальну допомогу (надсилав грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. в місяць, купував все необхідне: коляску, одяг, оплачував витрати, пов'язані з пологами) та на теперішній час не відмовляється сплачувати аліменти на дитину (а.с. 36-37).
Вказував, що з 2013 року до недавнього часу він працював матросом, його робота не постійна, а періодична. На теперішній час невідомо коли саме він знову вийде на роботу та буде отримувати достатню заробітну плату, оскільки його контракт припинився. Він намагається знайти іншу роботу, тому на сьогоднішній день у нього нестабільний та мінливий дохід. Зазначав, що за його матеріального становища він немає об'єктивної можливості сплачувати аліменти на утримання позивачки в розмірі 4000,00 грн. в місяць, окремо від сплати аліментів на дитину, так як це є занадто надмірно. Оскільки він не ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо надання матеріальної допомоги на утримання дитини, то позивачка з якою проживає дитина, не потребує додаткової матеріальної допомоги, тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Судом встановлено, що сторони деякий час проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
В період спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечувалося, що позивачка та їх малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом.
Встановлено, що відповідач добровільно щомісяця надавав матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 6000, 00 грн., але при цьому угоду про добровільну сплату аліментів на утримання дитини сторони не укладали.
Факт добровільної сплати відповідачем аліментів не заперечується позивачкою та підтверджується витягом з банківської карти ОСОБА_1 (а.с. 70-113).
З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що він до липня 2019 року офіційно працював моряком на судах іноземних судновласників, що підтверджується медичним свідоцтвом моряка та послужною книжкою моряка (а.с. 28, 29).
Відповідно до листа Морської адміністрації Державної служби морського та річкового транспорту України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видавалося посвідчення особи моряка, термін дії якого до 19 жовтня 2022 року (а.с. 49).
З пояснень відповідача в судовому засіданні вбачається, що його заробітна плата моряка, складала 1700, 00 доларів США на місяць.
В ході судового розгляду встановлено, що, оскільки дія контракту моряка закінчилася, відповідач на даний час працює в ТОВ «ДЦ Україна» на посаді продавця-консультанта магазину, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, що підтверджується довідкою з місця роботи від 29 жовтня 2019 року та розрахунковим листом за жовтень 2019 року (а.с. 118, 120).
Відповідно до ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 84 та ст. ст. 86 і 88 цього Кодексу.
Частинами 2-4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що відповідач не надає систематично позивачці матеріальної допомоги на її утримання.
З матеріалів справи не вбачається, що з відповідача здійснюються інші стягнення за виконавчими документами, крім того, що він щомісяця добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 6000, 00 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи матеріальний стан сторін, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню частково.
Надання матеріальної допомоги на утримання дитини не є перешкодою для утримання матеріальної допомоги матір'ю дитини від батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
У відповідності до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, судом встановлено, що відповідач перебуває в працездатному віці, договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, інформації щодо стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідача, сторонами до суду не надавалося.
Також суд, приймаючи до уваги матеріальне положення позивачки, яка потребує матеріальної допомоги, матеріальне становище відповідача та обставини, що мають істотне значення, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання матері дитини на користь позивачки у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі є достатнім та не буде порушувати майнові права позивачки.
При визначені розміру аліментів суд враховує, що відповідач з липня 2019 року не працює моряком, а працює в ТОВ «ДЦ Україна» на посаді продавця-консультанта магазину з меншим розміром заробітної плати.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання матері дитини підлягають задоволенню частково та з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 30 серпня 2019 року до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , включно.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судовий збір по справі становить 768,40 грн., які слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 80, 84, 182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дитини - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Троїцьке, Біляївського району, Одеської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з 30 серпня 2019 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Троїцьке, Біляївського району, Одеської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2019 року.
Суддя: О.М. Сегеда