Справа № 761/49188/18 Головуючий у 1 інстанції: Пономаренко Н.В.
Провадження № 22-ц/824/13791/2019 Доповідач: Шебуєва В.А.
10 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування,-
В грудні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування. Зазначила, що вона є власником 1/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , загальною площею 175,9 кв.м., житловою площею 128,9 з м., позначений на плані Технічного паспорту літерою «А», «Б», «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», убиральня під лігерою «Ж», гараж під літерою «К», гараж з погребом під літерою «П», сарай : сарай під літерою «М» та спорудження (далі - житловий будинок), з яких: 14/100 частини житлового будинку було подаровано позивачці її бабусею - ОСОБА_5 , на підставі Договору дарування, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 30.04.1991 року № 4с-305; 58/300 частини житлового будинку позивачка успадкувала від свого батька ОСОБА_6 , 1931 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.03.2018 року, зареєстровано в реєстрі за № 1209. Інша частина даного житлового будинку, зокрема 2/3 частини, належать прабабусі позивача ОСОБА_7 , на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Київським ГЖУ від 30.07.1947р., на підставі рішення Народного суду 2-го уч. Молотовського р-на м. Києва від 03.10.1945 року та Свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 1 від 24.04.1947р року. На момент смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за однією адресою постійно проживав та був прописаний лише її син та, відповідно, дід позивача - ОСОБА_8 , який фактично прийняв спадщину, а саме 2/3 частини будинку, після своєї матері. Після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно, що належало йому, перейшло у власність його дружині та відповідно бабусі позивача - ОСОБА_5 , яка також фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з спадкодавцем разом за однією адресою. В подальшому, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично прийняв спадщину її син та, відповідно, батько позивача - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення права власності в порядку спадкування на 2/3 частини вищевказаного нерухомого майна. Постановою приватного нотаріуса Київського міського округу Халявки Н.М. від 29.03.2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через ненадання Свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 1 від 24.04.1947 року. Посилаючись на відсутність документу, який підтверджує право власності на 2/3 частини будинку, через його втрату за часом, позивачка ОСОБА_4 просила суд: визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , загальною площею 175,9 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м., позначений на плані Технічного паспорту літерою «А», «Б», «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», убиральня під літерою «Ж», гараж під літерою «К», гараж з погребом під літерою «П», сарай під літерою «М» та спорудження, в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_6 , 1931 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року позов ОСОБА_4 задоволений.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , загальною площею 175,9 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м., позначений на плані технічного паспорту літерою «А», «Б», «В» сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», убиральня під літерою «Ж», гараж під літерою «К», гараж з погребом під літерою «П», сарай під літерою «М» та спорудження, - в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В апеляційній скарзі представник третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в ході розгляду справи з'ясовано, що у ОСОБА_7 було 5 дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Відповідно до відомостей, що містяться у будинковій книзі, на момент смерті ОСОБА_7 з нею у домоволодінні з 23.07.1944 р. була прописана та проживала її донька ОСОБА_13 , яка померла 1980 року. Також з 1956 року у домоволодінні була зареєстрована ОСОБА_14 , онука ОСОБА_7 і дочка ОСОБА_10 , сина ОСОБА_7 , який був визнаний безвісти зниклим під час Другої світової війни у 1944 році. Таким чином, після смерті ОСОБА_7 окрім її сина ОСОБА_8 були й інші спадкоємці. Також, зазначає, що батько позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_6 був спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом та в установленому порядку прийняв спадщину. 19 вересня 1992 року ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 58/300 частини домоволодіння.
В апеляційній інстанції тертя особа ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_4 та її представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судове засідання представники Київської міської ради, Головного управління юстиції у м.Києві не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка ОСОБА_4 є власником 58/300 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , загальною площею 175,9 кв.м., житловою площею 128,9 з м., позначений на плані Технічного паспорту літерою «А», «Б», «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», убиральня під лігерою «Ж», гараж під літерою «К», гараж з погребом під літерою «П», сарай : сарай під літерою «М» та спорудження (далі - житловий будинок), з яких: 14/100 частини житлового будинку було подаровано позивачу його бабусею - ОСОБА_5 , на підставі Договору дарування, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 3 від 30.04.1991 року № 4с-305; 58/300 частини житлового будинку позивач успадкував від свого батька ОСОБА_6 , 1931 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.03.2018 року, зареєстровано в реєстрі за № 1209 (т.1 а.с.11-12, 154).
Відповідно до інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 25.10.2016 року за № 2089 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Київським ГЖУ від 30.07.1947 року, рішення Народного суду 2-го уч. Молотовського району м. Києва від 03.10.1945 року та свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 1 від 24.04.1947 року (т.1 а.с.18).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла. Згідно з даними наявної в матеріалах справи копії будинкової книги на момент смерті разом з нею за вищенаведеною адресою був прописаний дід позивачки - ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Згідно з даними копії будинкової книги на момент його смерті разом із ним була прописана бабуся позивачки - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла. Згідно з даними копії будинкової книги на момент її смерті разом із нею був прописаний батько позивачки - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_6 .
Як вбачається з матеріалів справи, на момент смерті та по теперішній час позивачка була прописана за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського округу Халявки Н.М. із заявою при прийняття спадщини після свого батька ОСОБА_6 .
Постановою приватного нотаріуса Київського міського округу Халявки Н.М. від 29.03.2018 року ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого ОСОБА_6 , на 2/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , через ненадання документів, що підтверджують право власності - ОСОБА_7 на 2/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи архівних довідок Київського державного нотаріального архіву № 356/021-17 від 15.02.2018 року та № 440/01-17 від 23.02.2018 року, документ, що підтверджує право власності на 2/3 частини будинку за ОСОБА_7 , в архіві відсутній.
Згідно з інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 25.10.2016 року за № 2089, 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Київським ГЖУ від 30.07.1947 року, рішення Народного суду 2-го уч. Молотовського району м. Києва від 03.10.1945 року та свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 1 від 24.04.1947 року (т.1 а.с.18).
З моменту оформлення права власності ОСОБА_7 та її чоловіком ОСОБА_15 в 1945 році на домоволодіння (житлового будинку) АДРЕСА_1 , на 2/3 частини домоволодіння, що є предметом даного спору, нотаріально ніхто з спадкоємців на себе не переоформлював, відомості про вказане відсутні в матеріалах спадкової справи та не містять матеріали цивільної справи.
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та визнав за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , загальною площею 175,9 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м., позначений на плані технічного паспорту літерою «А», «Б», «В» сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», убиральня під літерою «Ж», гараж під літерою «К», гараж з погребом під літерою «П», сарай під літерою «М» та спорудження, - в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Відповідно до змісту ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України.
Відповідачами в справах про визнання права власності у порядку спадкування мають бути інші спадкоємці за заповітом або за законом, які можуть претендувати на отримання у власність спадкового майна або заявляють свої вимоги щодо спадкового майна. Вимоги про визнання права власності на спадкове майно заявляються до органу місцевого самоврядування лише в тому випадку, коли інші спадкоємці за заповітом або за законом відсутні.
Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_4 пред'явила позов про визнання права власності на 2/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , до Київської міської ради.
Як на підставу позову ОСОБА_4 посилалася на те, що вона прийняла спадщину після свого батька ОСОБА_6 , який набув право на 2/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_7 , проте нотаріус відмовив у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вказане майно через відсутність документів, що підтверджують право власності на вказане майно ОСОБА_7 .
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, щодо права власності на 2/3 частини житлового будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 , заявляли вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені судом до участі в справі за їх власною заявою як треті особи.
В заяві про залучення до участі в справі за позовом ОСОБА_4 як третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що ОСОБА_2 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 , який є правнуком ОСОБА_7 та з 1975 року і на момент її смерті був зареєстрований разом з нею в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 також є правнуком ОСОБА_7 та також з 1970 року і на момент її смерті був зареєстрований разом з нею в будинку АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали бути за позовом ОСОБА_4 відповідачами.
Будучи обізнаною про суть заперечень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову про визнання права власності в порядку спадкування, ОСОБА_4 не заявила суду клопотання про залучення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі як співвідповідачів.
У суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_4 , який заявлений лише до одного відповідача - Київської міської ради.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задовольнити.
Скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.