09 грудня 2019року м. Київ
Справа №370/2951/14-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/15229/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області постановлену під головуванням судді Косенко А.В. 01 жовтня 2019 року у смт. Макарів, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюк Олександр Петрович, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович про визнання заповіту недійсним,
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюк Олександр Петрович, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович про визнання заповіту недійсним призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
- Чи страждала станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на хронічні, стійкі психічні розлади, і якщо так, то на які саме?
- Чи могла ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року, у зв'язку зі встановленими психічними захворюваннями повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи мала місце медикаментозна дія ліків, які були призначені та приймались померлою ОСОБА_3 , під час стаціонарного та амбулаторного лікування у період з 07 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року на її психічний стан?
Проведення експертизи доручено Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів надано матеріали справи, а також медичну картку ОСОБА_3 .
Витрати пов'язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача - ОСОБА_2 .
На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинено до отримання висновку експерта.
Не погодився із вказаною ухвалою ОСОБА_1 , його представником до суду подано апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції не встановивши порядок дослідження доказів та відповідно не дослідивши жодного доказу, в тому числі висновок експерта № 228ц від 25 листопада 2015 року, що виключає можливість встановити правильність необґрунтованість або сумнівність даного висновку експерта. Вважає, що суд першої інстанції грубо порушив принцип диспозитивності, оскільки при винесені оскаржуваної ухвали керувався твердженнями відповідача відносно того, що при призначенні експертизи думка відповідача не була врахована, оскільки призначалась без її участі в судовому засіданні. Тобто суд взяв до уваги позицію відповідача щодо порушення його процесуальних прав при призначенні експертизи, не врахувавши, що призначення такого виду експертизи є обов'язковим. Крім того, 19 червня 2015 року питання про призначення судом експертизи вирішувалось у засіданні без участі сторін та не оскаржувалось стороною відповідача. Зазначає, що КЗ КОР «ОПНМО» є державною спеціалізованою установою відповідно до правил ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», що спростовує висновок суду першоїінстанції щодо неправильності наявного в матеріалах справи висновку експертизи № 228ц від 25 листопада 2015 року. Вказує на те, що висновок експертизи № 228ц від 25 листопада 2015 року є обґрунтованим, містить відповіді на поставлені перед експертами питання у межах їх компетенції і мають конкретний характер. Відповіді на поставлені судом запитання є чіткі і повні, а тому даний висновок відповідає нормам матеріального та процесуального права, що вказує на його законність та правильність. Також вказує на порушення розумності строку для розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Макрівського районного суду Київської області для продовження розгляду.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Лук'янова Н.М., Кузьменко В.О. підтрима апеляційну скаргу та просили про її задоволення.
Представник відповідача - адвокат Голубничий О.І. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ст.ст. 371, 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справ вбачається, що в провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюк Олександр Петрович, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2015 року призначено у вищевказаній справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
На вирішення судового експерта було поставлено наступні питання:
- Чи страждала станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на хронічні, стійкі психічні розлади, і якщо так, то на які саме?
- Чи могла ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на вказані вище дати у зв'язку зі встановленими психічними захворюваннями повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи мала місце медикаментозна дія ліків, які були призначені та приймались померлою ОСОБА_3 , під час стаціонарного та амбулаторного лікування у період з 07 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року на її психічний стан?
Проведення експертизи доручено Комунальному закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання».
На виконання вказаної ухвали до суду першої інстанції надано Висновок судово-психіатричного експерта №228ц від 25 листопада 2015 року.
У судовому засіданні 01 жовтня 2019 року представником відповідача - адвокатом Голубничим О.І. заявлено клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи посилаючись на ч. 2 ст. 113 ЦПК України. на вирішення експертів просив поставити наступні питання:
- Чи страждала станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на хронічні, стійкі психічні розлади, і якщо так, то на які саме?
- Чи могла ОСОБА_3 , 1942 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 09 вересня 2014 року та на 16 вересня 2014 року, у зв'язку зі встановленими психічними захворюваннями повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи мала місце медикаментозна дія ліків, які були призначені та приймались померлою ОСОБА_3 , під час стаціонарного та амбулаторного лікування у період з 07 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року на її психічний стан?
Проведення експертизи просив доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103).
Клопотання мотивовано тим, що Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», експертами якого складено Висновок №228ц від 25 листопада 2015 року, не є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну, діяльність, що пов'язана з проведенням судово - психіатричних експертиз, а тому вказаний Висновок експерта викликає сумнів в його правильності, крім того при призначенні експертизи думка відповідача не була врахована, оскільки остання була відсутня в судовому засіданні.
Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», експертами якого складено Висновок №228ц від 25 листопада 2015 року не є державною спеціалізованою установою, яка здійснює судово-експертну, діяльність, що пов'язана з проведенням судово-психіатричних експертиз, а тому вказаний висновок викликає сумніви в його правильності, також вказав на те, що судом не була врахована думка відповідача.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Відповідно до ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Згідно із ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як роз'яснено у п.п.11,13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Згідно із п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 № 53/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово- експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 липня 1996 року № 194 «Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні» (редакція, яка діяла на момент складання Висновку експерта №228ц від 25 листопада 2015 року).
Так, до Переліку спеціалізованих судово-психіатричних експертних установ України та психіатричних закладів, у структурі яких функціонують судово-психіатричні експертні відділення (комісії), зокрема, входить Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» (смт Глеваха, Васильківський район, Київська область).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №2601/18570/12.
За таких обставин, Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» наділений повноваженнями щодо проведення судово-психіатричних експертиз, однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про те, що вказана установа не є державною спеціалізованою установою, яка здійснює судово-експертну, діяльність, що пов'язана з проведенням судово-психіатричних експертиз, у зв'язку чим помилково вважав, що Висновок експерта №228ц від 25 листопада 2015 року є таким, що викликає сумніви в його правильності.
Таким чином, порядок призначення та проведення експертизи порушений не був, експертиза проведена установою, яка наділена повноваженнями щодо проведення судово-психіатричних експертизи, а отже призначення повторної експертизи лише з цих підстав не можна визнати законним і обґрунтованим.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення порядку дослідження доказів у справі, так як з матеріалів справи вбачається, що суд ще не дійшов до цієї стадії судового розгляду. Також безпідставними є твердження позивача, що судом було покладено в основу даного судового рішення твердження відповідача про неврахування його думки під час призначення попередньої судової експертизи. Такі мотиви відсутні в оскаржуваній ухвалі. Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд першої інстанції призначаючи судову психіатричну експертизу виходив виключно з того, що установа якою був складений попередній висновок не є компетентною, що не знайшло свого підтвердження.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 11 грудня 2019 року.