Справа № 754/15408/18 Головуючий у суді першої інстанції: Зотько Т. А.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/17619/2019 Доповідач: Гаращенко Д.Р.
11 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гаращенко Д.Р., перевіривши відповідність ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
05.12.2019 до Київського апеляційного суду надійшла дана справа разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2018 про відкриття провадження у справі.
У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалами суду апеляційної інстанції від 27.08.2019 (т.1 а.с. 174), від 13.03.2019 (т.1 а.с. 184), 27.03.2019 (т.1 а.с. 203), від 11.04.2019 (т.1 а.с. 212), від 11.05.2019 (т.1 а.с. 221-222), від 30.05.2019 (т.1 а.с. 237), від 14.06.2019 (т.1 а.с. 245), від 27.06.2019 (т.2 а.с. 4-5), від 19.07.2019 (т.2 а.с. 14-15), від 24.07.2019 (т.2 а.с. 26-29), від 09.08.2019 (т.2 а.с. 51-53) та від 03.09.2019 (т.2 а.с. 64, 65-66), від 30.09.2019 (т. а.с. 91-95) від 18.10.2019 (т. 2, а.с. 103-106) від 07.11.2019 (т. 2, а.с. 114-119) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частинами 1, 2, пункту10 частини 3 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення ( п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Незважаючи на те, що ухвалою суду від 13.03.2019 року Київський апеляційний суд роз'яснив ОСОБА_1 неможливість повторного оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2018, останній направив на вказану ухвалу чотирнадцять апеляційних скарг.
Дії ОСОБА_1 щодо систематичної подачі апеляційних скарг на одне і теж саме судове рішення суд апеляційної інстанції розцінює як зловживання процесуальними правами та нехтування процесуальними обов'язками, яке спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства.
Враховуючи наявність ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2018, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 358 ЦПК України,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя
Київського апеляційного суду Д. Р. Гаращенко