Справа №754/2943/18 Головуючий у І інстанції Таран Н.Г.
Провадження №22-ц/824/14744/2019 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
про призначення справи до розгляду
09 грудня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів Таргоній Д.О., Ігнатченко Н.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України та в межах строків визначених Київським апеляційним судом, на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 365 ЦПК України у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду суддею-доповідачем з'ясовано питання про склад учасників судового процесу, визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює, з'ясовано обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, вирішено інші питання, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Одночасно зі зверненням до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи пухової куртки, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час судового розгляду справи було проігноровано таке клопотання.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Статтею 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Статтею ст. 183 ЦПК України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі після звернення до суду з позовом не отримував судові повістки про виклик до суду та не цікавився на якій стадії знаходиться розгляд його позову. Разом з тим, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Клопотанням про призначення судової експертизи, яке ідентичне поданому до суду апеляційної інстанції, подав лише 14 серпня 2019 року, шляхом відправлення на електронну пошту.
Разом з тим заявляючи вказане клопотання про призначення експертизи не зазначив якому судовому експерту та якій експертній установі слід доручити проведення судової товарознавчої експертизи та не просив суд витребувати у відповідача об'єкт експертного дослідження, без якого неможливо провести судову експертизу.
Окрім того, згідно з резолюцією, яка міститься на такому клопотанні, головуючому судді у справі таке клопотання про призначення експертизи було передано вже після розгляду справи, таким чином суд першої інстанції не міг надати належну правову оцінку заявленому клопотанню.
В поданому клопотанні про призначення судової експертизи судом апеляційної інстанції наявні аналогічні недоліки, а також не зазначено достатніх правових підстав які позбавляли б позивача завчасно подати до суду першої інстанції клопотання про призначення експертизи, оформлене у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач не скористався своєчасно наданими йому процесуальними правами щодо своєчасного звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи, та надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які підтверджували неможливість позивача звернутися з відповідним клопотанням, а тому в задоволенні клопотання про призначення експертизи слід відмовити.
З огляду на те, що предметом спору є стягнення майнової та моральної шкоди, з ціною позову 5999 грн., що є меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд не вбачає підстав для виклику осіб, які беруть участь у справі в судове засідання.
Таким чином розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року здійснюватиметься судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 369 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової товарознавчої експертизи відмовити.
Закінчити проведення підготовчих дій.
Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі в приміщенні Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська 2А).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді