апеляційне провадження №22-ц/824/10890/2019
справа №372/3161/18
05 грудня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретарів судового засідання Голопапи Д.І., Лугового Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , та апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича на рішення Обухівського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Зінченко О.М. 15 травня 2019 року,
у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько Ангеліни Павлівни про визнання недійсними результатів торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,-
встановив:
В жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, площею 3,384 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Григорівська сільська рада, оформлені протоколом проведення електронних торгів №337084 від 04 червня 2018 року;
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, площею 3,384 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Григорівська сільська рада, складений та затверджений приватним виконавцем Говоровим П.В. на підставі протоколу проведених електронних торгів №337084 від 04 червня 2018 року;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №351, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. від 13 липня 2018 року.
Вказує, що торги проведені з порушенням вимог законодавства, відтак їх наслідки мають бути визнані недійсними у зв'язку із наступним.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року у справі №756/8631/15-ц з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто 4 931 896,90 грн., рішення пред'явлено до виконання приватному нотаріусу Говорову П.В., яким відкрито виконавче провадження №55954479.
В межах цього виконавчого провадження накладено арешт на зазначену у вимогах земельну ділянку, яку передано на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, результати яких є об'єктом оскарження у цій справі.
Вказує, що земельна ділянка, до проведення торгів, належала на праві спільної сумісної власності членам Фермерського господарства "Бджолине" та він був одним із його співвласників.
Наразі членами цього фермерського господарства є: позивач, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
В провадженні Обухівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа №372/1179/18 за позовом ОСОБА_11 до інших співвласників про поділ спільного сумісного майна членів фермерського господарства та визнання права особистої приватної власності на частки в майні.
Оскільки земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності, тобто без виділу часток, приватний виконавець мав визначитися з питанням частки, що належить боржнику. При цьому приватний виконавець знав, про статус земельної ділянки.
В інформації про лот також не відображено такої обов'язкової інформації щодо належності земельної ділянки на праві спільної сумісної власності.
Окрім того, у справі №372/1179/18 з метою забезпечення позову на земельну ділянку був накладений арешт, відомості про що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 червня 2018 року.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 травня 2019 року вирішено:
Визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, площею 3,384 га, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №337084 від 04 червня 2018 року.
Визнати недійсним акт про проведені електронні торги з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, площею 3,384 га, складений та затверджений приватним виконавцем Говоровим П.В. на підставі протоколу проведення електронних торгів №337084 від 04 червня 2018 року.
Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №351, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П. від 13 липня 2018 року.
Стягнути в рівних частинах з приватного виконавця Говорова П.В., ДП "СЕТАМ", ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Гринько А.П. на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2114 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням, представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подана апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Посилається на те, що позов по своїй суті є скаргою у виконавчому провадженні та суд не мав права його розглядати.
Вказує, що згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №018263 від 25 листопада 2014 року власником земельної ділянки зазначена ОСОБА_5 . Зазначений акт передбачає внесення відомостей у разі виникнення спільної сумісної власності, проте жодних таких відомостей акт не містить.
В свою чергу ОСОБА_3 набув зазначену земельну ділянку у власність на підставі договору міни від 27 грудня 2010 року.
Крім того, обставина одноосібного права власності встановлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №372/3859/15-ц щодо оспорювання договору міни, згідно із яким ОСОБА_3 набув право власності на землю (справа передана на новий розгляд та була залишена без розгляду). Тобто підтверджено, що позивач був одноосібним власником земельної ділянки.
Висновки суду, що зазначена земельна ділянка є п'ятьма земельними ділянками, які у 2004 році отримані членами фермерського господарства, не ґрунтуються на доказах, які містяться у справі. Окрім того, документи, які стосуються фермерського господарства, датовані 2008 роком, а на періодом, який має значення для вирішення справи (2004 рік).
Не погодившись з ухваленим рішенням приватним виконавцем також подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що інформації про те, що позивач є одноосібним власником земельної ділянки перевірена приватним виконавцем за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та за відомостями державного земельного кадастру. Також посилається на зміст договору міни.
Вказує, що Верховний Суд за скаргою членів фермерського господарства у справі №756/8631/15-ц в постанові від 02 липня 2018 року щодо перегляду ухвали, якою на земельну ділянку накладено арешт, встановив належність земельної ділянки ОСОБА_3 .
Щодо справи №372/1179/18 зазначає, що такий позов пред'явлено виключно з метою створення перешкод виконавчому провадженню.
Посилається на те, що на час проведення торгів Єдиний державний реєстр судових рішень не містив відомостей про ухвалу у справі №372/1179/18 щодо забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 посилається на безпідставність доводів щодо перебування земельної ділянки у приватній власності. Так, зазначає, що сам лише факт реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_3 не свідчить, що він є її одноосібним власником, оскільки згідно статті 89 ЗК України вона належить членам фермерського господарства на праві спільної власності. Обставини щодо міни земельної ділянки, зазначення її в декларації, що подається приватному виконавцю, не вказують на її правовий статус. Обставини щодо відсутності у державних реєстрах відомостей про належність земельної ділянки до спільної сумісної власності спростовує тим, на момент виникнення такого права не передбачалось реєстрації спільної сумісної власності. Вказує, що накладення арешту на земельну ділянку в межах провадження по справі №756/8631/15-ц також не визначає правового статусу земельної ділянки. В іншому відзив ґрунтується на зосередженні уваги в частині обґрунтування підстав позову.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а також представник ДП "Сетам" Ганчук Г.В. доводи апеляційних скарг підтримали.
Представник позивача ОСОБА_12 проти доводів апеляційної скарги заперечував з мотивів, вказаних у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спільну сумісну власність членів ФГ "Бджолине" отримано 5 земельних ділянок, які були зареєстровані за членами господарства, в тому числі і земельна ділянка, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, площею 3,3840 га, яка була зареєстрована за ОСОБА_3 . Оскільки зазначена земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності членів ФГ "Бджолине" для ведення спільного фермерського господарства без зміни цільового призначення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 4 911 691,17 грн., трьох відсотків річних в розмірі 16551,73 грн., судових витрат в розмірі 3654 грн.
07 березня 2018 року на підставі виконавчого листа, виданого на виконання цього рішення, приватним виконавцем Говоровим П.В. відкрито виконавче провадження №55954479.
В межах здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем Говоровим П.В. накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3223182000:05:005:0015 та передано її на реалізацію до ДП "СЕТАМ", шляхом проведення процедури електронних торгів.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року у справі №372/1179/18 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про поділ спільного сумісного майна членів фермерського господарства та визнання права особистої приватної власності на частки в майні накладено арешт на земельну ділянку, площею 3,3840 га, кадастровий номер 3223182000:05:005:0015, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Григорівська, цільове призначення: для ведення фермерського господарства та належить на праві власності ОСОБА_3
04 червня 2018 року до ДП "СЕТАМ" представником Горпинченко І .М. направлено заяву про зупинення публічних (електронних) торгів з відомостями про накладення на майно арешту ухвалою суду.
Приватним виконавцем Говоровим П.В. на підставі протоколу проведення електронних торгів №337084 від 04 червня 2018 pоку, складено акт про проведені електронні торги, на підставі якого переможець ОСОБА_1 отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №351 від 13 липня 2018 року від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П.
Також установлено, що 08 грудня 2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Фермерське господарство "Бджолине".
Відповідно до даних статуту (нова редакція), державну реєстрацію якого проведено 06 травня 2008 року головою ФГ "Бджолине" є ОСОБА_3 , членами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 . ФГ "Бджолине" є юридичною особою.
Згідно даних інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, доданого до позовної заяви (дата формування невідома), засновниками (учасниками) є ті самі особи за виключенням ОСОБА_17 . Керівником є ОСОБА_3 .
Також надано Установчий договір про діяльність ФГ "Бджолине", затверджений 14 травня 2008 року головою ОСОБА_3 .
Згідно даних розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15 жовтня 2004 року №643 передано у безоплатну приватну власність земельні ділянки громадянам-членам фермерського господарства "Бджолине" в межах середньої частки (паю) на території Григорівської сільської ради для кожного, за рахунок земель, які надані в довгострокове користування (на умовах оренди) даному фермерському господарству загальною площею 16,92 га, з них: ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 по 3,384 га кожному.
Згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №20182583, виданого ОСОБА_5 в листопаді 2004 року (число місяця нерозбірливе) на підставі зазначеного вище розпорядження, останній належить земельна ділянка із кадастровим номером 3223182000:05:005:0015.
Згідно із даними вказаного вище статуту (2008 рік) та установчого договору (2008 рік) землями господарства є земельні ділянки, одержані членами господарства, згідно державних актів на право власності на землю, серед яких земельна ділянка із кадастровим номером 3223182000:05:005:0015, що належить ОСОБА_5 .
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень щодо справи №372/3859/15 убачається, що 03 лютого 2016 року Обухівським районним судом Київської області розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_21 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору міни земельних ділянок.
Згідно із цим рішенням об'єктом оспорювання є укладений 27 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір міни земельної ділянки площею 3,3840 га для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий №3223182000:05:004:0004, яка розташована на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, яка належала на праві власності ОСОБА_3 та земельної ділянки площею 3,3840 га для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий №322318200005 0050015, яка розташована на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, яка належала на праві власності ОСОБА_5 , та який був посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за №5584.
Зазначеним рішенням позовні вимоги задоволено, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 червня 2016 року рішення залишено без змін, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року зазначені рішення скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 16 січня 2018 року за заявою позивача позовна заява залишена без розгляду.
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (частина 1 статті 2 Закону України "Про фермерське господарство").
Частинами 1 та 4 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Так, згідно із статтею 12 цього Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Згідно із статтею 14 цього Закону фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право: а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; г) на відшкодування збитків; ґ) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди; д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт; е) інші права.
Згідно із статтею 19 цього Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Згідно із статтею 20 цього Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності.
Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.
Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.
Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.
Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом.
Пунктами 5.1 статуту ФГ "Бджолине" (2008 рік) та Установчим договором про діяльність ФГ "Бджолине" (2008 рік) передбачено, що землі господарства складаються із земельних ділянок, одержаних членами господарства у власність для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, у тому числі ЯБ №018263 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3223182000:05:005:0015.
Пункт 5.2 Установчого договору про діяльність ФГ "Бджолине" містить вказівку, що землі господарства є спільною сумісною власністю членів господарства.
Статут ФГ "Бджолине", Установчий договір про діяльність ФГ "Бджолине", а також Закон України "Про фермерське господарство" не ототожнюють землі господарства і майно господарства, а відокремлюють їх, вказуючи, що земля господарства може бути включена до його майна, а не є складовою частиною майна господарства.
Правова конструкція положень статей 12, 19, 20 Закону України "Про фермерське господарство", а також положень статей 31, 78, 86, 89, 90 ЗК України дає підстави вважати, що до майна фермерського господарства, яке належить усім членам господарства на праві спільної сумісної власності, може бути віднесено земельну ділянку набуту фермерським господарством у власність, як юридичною особою в порядку, передбаченому статтею 7 вказаного Закону, із земель державної або комунальної власності, або у інший спосіб, передбачений законом, а не земельну ділянку яка є об'єктом права особистої приватної власності члена господарства. Такі земельні ділянки господарство може використовувати у своїй діяльності та здійснювати лише право володіння і користування цією землею (частина 2 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство"), не маючи права розпоряджатися нею (частина 1 статті 78 ЗК України), що є обов'язковою складовою змісту права власності на землю.
Право розпорядження земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності закріплено статтею 14 вказаного Закону, якою визначено, що члени фермерського господарства відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_3 посилається на те, що земельна ділянка 3223182000:05:005:0015 належала на праві спільної сумісної власності членам Фермерського господарства "Бджолине".
Проте матеріали справи не містять будь-яких доказів, відповідно до яких зазначена земельна ділянка уважається спільною сумісною власністю членів господарства, навпроти, убачається, що право власності належить одній особі.
Саме по собі використання земельної ділянки для цілей фермерського господарства та передання їх останньому не змінює її правового статусу з приватної на спільну сумісну чи спільну часткову. Проте власник земельної ділянки може передати її у власність господарства і такий перехід має бути підтверджений та зареєстрований у визначеному законом порядку.
Ураховуючи вимоги закону, положення статуту, що затверджений 06 травня 2008 року, інформацію з державних реєстрів єдиним власником земельної ділянки є ОСОБА_3 .
Окрім того, правовий статус земельних ділянок членів фермерського господарства та права останнього щодо них вже були предметом судової оцінки у справі 372/4516/15-ц за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_8 , ОСОБА_21 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, у якій 14 березня 2018 року Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду прийнято постанову, що мотивована аналогічним чином.
Отже висновок суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності членів ФГ "Бджолине" для ведення спільного фермерського господарства без зміни цільового є помилковим.
Доводи позовної заяви про те, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року у справі №372/1179/18 накладено арешт на спірну земельну ділянку, не дають підстав для визнання дій приватного виконавця незаконними, а результатів торгів недійсними з огляду на таке.
Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерством юстиції України 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431, відомості про чинні обтяження майна установлюються на підставі даних, зареєстрованих в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
З матеріалів справи убачається, що станом на 04 червня 2018 року відомості про обтяження, зареєстровані в установленому законом порядку, були відсутні, зокрема в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформація про державну реєстрацію обтяжень внесено 07 червня 2018 року, отже за відсутності такої інформації не було підстав для зупинення електронних торгів.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі ОСОБА_3 не є особою, в інтересах якого накладено арешт ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року у справі №372/1179/18, а тому такі підстави позову суд вважає такими, що не пов'язані із захистом прав позивача.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, які мали б наслідком визнання електронних торгів недійсними.
Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати.
При зверненні із апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 3172,50 грн., проте за оскарження рішення суду, яким вирішено три немайнові вимоги та з урахуванням дати подачі позову, підлягав сплаті судовий збір у сумі 3171,60 грн. У зв'язку із наведеним з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 3171,60 грн.
При зверненні із апеляційною скаргою приватним виконавцем також понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 3171,60 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, Державне підприємство "СЕТАМ", ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько Ангеліни Павлівни про визнання недійсними результатів торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) 3171,60 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича (Київська обл., м.Буча, вул. Нове шосе, 3) 3171,60 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова