№ 33/824/3600/2019 Постанова винесена суддею Дідиком М.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
10 жовтня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тернівка Кагарлицького району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21серпня 2019 року
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду в постанові, 23 травня 2019 року о 10 год. 27 хв. пішохід ОСОБА_1 в м. Києві, по пров. Задорожньому, 1, створив перешкоду для руху автомобіля «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме раптово виніс на проїжджу частину громіздкий предмет (металевий профіль), що призвело до пошкодження транспортного засобу, тобто своїми діями порушив вимоги п. 1.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що висновки судді місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи та свідчать про те, що судом детально не досліджувалися обставини ДТП. Зокрема, судом не надано належної оцінки поясненням водія ОСОБА_2 , а також його ( ОСОБА_1 ) поясненням про те, що, будучи пішоходом, він рухався по тротуару та не порушував ПДР України, а водій ОСОБА_2 , будучи неуважним, не виконав вимог пунктів 1.7, 12.3 ПДР України та здійснив наїзд на перешкоду.
Звертає увагу, що на схемі ДТП не відображено місце розташування пішохода та перешкоди відносно транспортного засобу, не зазначено ширину проїзної частини для точного встановлення місця розташування транспортного засобу. При цьому стверджує, що він, як пішохід, не міг раптово з'явитись на проїзній частині, оскільки ДТП сталася на відкритій для огляду ділянці дороги, а тому, враховуючи, що рухався він по тротуару перед транспортним засобом і не міг раптово створити перешкоду для руху автомобіля «Мазда», яким керував ОСОБА_2 , висновок суду про вчинення ним ( ОСОБА_1 ) адміністративного правопорушення є безпідставним.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, заперечення ОСОБА_2 щодо доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Суддя місцевого суду, всупереч доводів апеляційної скарги, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР України учасниками дорожнього руху є: особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
За змістом п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Висновок судді місцевого суду в постанові про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 1.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, всупереч позиції апелянта, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам події та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Зокрема, доводиться в сукупності та взаємозв'язку між собою даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 355713 від 23 травня 2019 року (а.с. 1); у схемі місця ДТП, в якій, окрім іншого, зазначено: ділянку дороги, на якій сталася ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів; розташування транспортного засобу в кінцевому положенні після зупинки; місце контактування автомобіля з перешкодою, яке позначене на відстані 0,8 метрів від тротуару, а також характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобіля «Мазда», зокрема вказано про пошкодження лівого переднього дзеркала, передніх стойки і крила з лівої сторони (а.с. 3); у поясненнях ОСОБА_2 про обставини, за яких було пошкоджено керований ним транспортним засіб (а.с. 4).
Суддя місцевого суду обґрунтовано не взяв до уваги позицію ОСОБА_1 , який заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, визнавши її такою, що суперечить доказам у справі, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, із первинних пояснень ОСОБА_1 , які він підтримав і в суді, слідує, що вийшовши із приміщення будівельного магазину з металевим профілем, він направився до автомобіля, знаходився на тротуарі коли грузив в багажник автомобіля профіль і в цей час проїжджав автомобіль, який зачепив цей профіль (а.с. 5).
За поясненнями водія ОСОБА_2 в суді, які узгоджуються з його первинними поясненнями, він рухався по пров. Задорожньому в бік вул. Красилівська в м. Києві та проїжджаючи поряд з магазином «Торгівельне обладнання», отримав удар в лівий бік автомобіля від рейки (профілю), довжиною біля 2 метрів, яку ніс до власного автомобіля пішохід і частина якої несподівано для нього (водія) висунулася на проїзну частину дороги, при цьому ця рейка зачепила ліве дзеркало автомобіля та залишила подряпини на стойці та передньому крилі з лівої сторони.
Такі пояснення ОСОБА_2 узгоджуються з даними на схемі ДТП, з якої слідує, що місце контактування автомобіля з предметом, який ніс ОСОБА_1 , знаходиться на відстані 0,8 метрів від краю тротуару, тобто на проїзній частині дороги, а дані щодо фактичного розташування будівлі з місцем для паркінгу та його шириною, з огляду на світлину провулку Задорожнього, 1 в м. Києві, долучену до апеляційної скарги, в сукупності з даними про характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобіля, переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 , маючи намір завантажити металевий профіль в автомобіль та розвертаючи його на тротуарі таким чином, що частина цього профілю, довжиною не менше 0,8 метрів опинилася на проїзній частині в той час, коли рухався автомобіль «Мазда», тим самим створив небезпеку для руху автомобіля, внаслідок чого металевим предметом пошкодив транспортний засіб, отже дії ОСОБА_1 перебувають у причинному зв'язку з ДТП та її наслідками.
При цьому версія ОСОБА_1 щодо іншого механізму ДТП не ґрунтується на матеріалах справи, а схема місця ДТП, хоча і не містить даних щодо конкретного місця знаходження пішохода в момент пошкодження транспортного засобу, але інші дані, зафіксовані на ній, в сукупності з матеріалами справи, є достатніми для з'ясування фактичних обставин події, під час якої було пошкоджено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, вважаю, що висновок судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на доказах у справі, отже судове рішення є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування та закриття провадження в справі, як про це просить ОСОБА_1 .
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко