11 грудня 2019 року
Київ
справа №520/2745/19
адміністративне провадження №К/9901/33492/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 520/2745/19 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому, з врахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
- скасувати рішення Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 № 31 "Про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги передбаченою статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати Азово-Черноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України повторно прийняти від позивача повернуті йому документи щодо призначення одноразової грошової допомоги та повторно направити їх розпоряднику бюджетних коштів - Адміністрації Державної прикордонної служби України згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975, у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Азово-Чорноморському регіональному управлінню державної прикордонної служби України для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено частково:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 скасовано;
- прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
- скасовано рішення Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.02.2019 № 31 "Про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги передбаченою статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити позивачу одноразову грошову допомогу передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;
- зобов'язано Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України повторно направити документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Адміністрації Державної прикордонної служби України;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
02.12.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини двадцятої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 3 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 520/2745/19 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
І.В. Саприкіна