11 грудня 2019 року
Київ
справа №640/9047/19
адміністративне провадження №К/9901/33974/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 19 серпня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись з цим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року залишив без руху, надав строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року повернуто скаржнику апеляційну скаргу з підстав не виконання вимог ухвали від 16 жовтня 2019 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить звільнити його від сплати судового збору. Обґрунтовує тим, «що процесуальний обов'язок сплати судового збору є обмеженням конституційного права на оскарження рішення відповідача».
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували зазначені умови, за наявності яких його можливо було б звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на ухвалу суду має сплатити 1 921 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998;
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)";
символ звітності банку: 207.
Окрім того, згідно пункту 1 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
В порушення вказаних вимог скаржником у касаційній скарзі зазначено суд касаційної інстанції - "ВС", тоді як касаційна скарга підлягає розгляду Верховним Судом.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом надання: 1) належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або документа про сплату судового збору; 2) копій касаційної скарги із зазначенням вірного найменування суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду