11 грудня 2019 року
м. Київ
справа №815/4992/17
адміністративне провадження №К/9901/33402/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши
касаційну скаргу Одеської митниці ДФС
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року
у справі № 815/4992/17
за позовом ОСОБА_1
до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
установив:
Касаційна скарга Одеської митниці ДФС надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2019 році та заявив чотири позовні вимоги немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1921,00 гривень.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Водночас, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (набув чинності 15 грудня 2017 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3073,60 гривень (200% від 2*(1921,00*0,4)).
Відповідно до ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору та зазначення ідентифікаційний коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку 207; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження справи) по справі _________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України,
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року - залишити без руху.
2. Надати строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя О.О. Шишов