Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №1570/862/12
адміністративне провадження №К/9901/27213/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №1570/862/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012:
- № 0000062301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25374,00 грн, у тому числі за основним платежем 20299,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5075,00 грн;
- № 0000072301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 20299,00 грн, у тому числі за основним платежем 16239,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4060,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про нікчемність та фіктивність проведених позивачем з ПП «Інтер-Парес» правочинів є безпідставними, оскільки останні є реальними та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Також зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме без врахування положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовано.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідно контролюючий орган не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для позивачу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №17/2301/30455941 від 06.01.2012, оформленого за результатами проведеної на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланової документальної перевірки ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Інтер-Парес» за період 2008-2011 роки, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог: п. 1.32ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24162,00 грн та податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 19329,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентом, за якими сформовано дані податкового обліку, не мали реального характеру, є нікчемними та фіктивними, що виключає право позивача на формування витрат та податкового кредиту за такими господарськими операціями.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами також встановлено, що позапланова документальна перевірка позивача у межах спірних правовідносин проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за постановою слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 03.10.2011, в межах кримінальної справи №012010000132 відносно ПП «Інтер-Парес», тобто є такою, що призначена відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.
Судами також встановлено, що в подальшому вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2012 у справі №1522/13065/12, який набрав законної сили 11.08.2012, засновник та директор ПП «Інтер-Парес» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.2 Кримінального кодексу України, а саме у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто пособництві у створенні фіктивних суб'єктів господарської діяльності ПП «Інтер- Парес», ПП «Казус-Апріорі», ПП «Новатор-М» з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.
8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, вказує на те, що кримінальну справу було порушено відносно контрагента, а не позивача, у зв'язку з чим контролюючий орган вважає, що в даному випадку не має значення наявність чи відсутність вироку на момент прийняття податкових повідомлень - рішень щодо позивача, оскільки такий (ворок) стосується контрагента (іншого господарюючого субєкта).
9. Товариство відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Конституція України:
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
11.2. Пункт 58.4 статті 58.
У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
11.3. Пункт 86.9 статті 86.
У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
12. Однією з підстав проведення перевірки платника податку відповідно податкового законодавства є постанова суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
13. Матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на виконання постанови слідчого в межах кримінального провадження, що перебуває в провадженні та предметом якого є податки, збори, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після набрання законної сили відповідним рішенням суду (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами).
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи, правове регулювання спірних правовідносин на момент призначення позапланової перевірки позивача, її проведення та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень за її результатами, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки такі були прийняті 18.01.2012, в той час як вирок по кримінальній справі в рамках якої була призначена та проведена перевірка ТОВ «Інтернешнл Транспорт Компані ЛТД» набрав законної сили тільки 11.08.2012.
16. Посилання контролюючого органу на те, що кримінальну справу було порушено відносно контрагента, а отже процедура застосування податкових повідомлень - рішень, передбачена пунктом 58.4 статті 58 та пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, стосується саме контрагента, а не позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.
Поряд з цим необхідно зазначити, що Законом № 5503-VI від 20.11.2012 були внесені зміни до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема заборона прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, призначеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, поширюється виключно на випадки, коли кримінальне провадження порушено відносно посадових осіб платника податків, щодо якого призначена перевірка, а предметом кримінального провадження є податки та/або збори. Проте такі зміни вже стосуються правовідносин, які виникли з січня 2013 року.
17. Таким чином, контролюючим органом не було дотримано процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень на підставі акту перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.
18. З урахуванням вказаного відсутні підстави вважати наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені і в апеляційній скарзі) не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №1570/862/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду