Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №804/148/16
адміністративне провадження №К/9901/14793/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року (суддя Борисенко П.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року (судді: Мартиненко О.В. (головуючий), Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.) у справі № 804/148/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови,
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі - позивач, ПАТ «ДМК») звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Дніпропетровська митниця ДФС) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20072 від 13.07.2015, визнання недійсним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20072 від 13.07.2015 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у відповідача не було жодних, встановлених діючим законодавством, підстав для визначення митної вартості за іншим методом, ніж за ціною договору. Позивач зазначає, що подані ПАТ «ДМК» до Дніпропетровської митниці ДФС для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару документи не містили в собі розбіжності, та не мали наявних ознак підробки, а містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20072 від 13.07.2015 та рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015 були прийняті контролюючим органом на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючим законодавством, оскільки митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ПАТ «ДМК» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «ДМК» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09.04.2015 між ПАТ «ДМК» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания», Москва, РФ (Продавець) укладений контракт № 15-0835-12 (далі - Контракт) на поставку залізорудного концентрату, руди залізної агломераційної (далі - товар) виробництва ВАТ «Стойленский ГОК», орієнтовна сума Контракту 3 000 000 000,00 руб. РФ. Відповідно до зазначеного контракту, ПАТ «ДМК» купує у постачальника - ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» товар, виробником якого є ВАТ «Стойленский ГОК» (м.Старий Оскол, РФ).
Згідно п.п.1 п.1 Контракту Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами, що є невід'ємною частиною даного Контракту. Згідно положень п.п.2.3, 2.4 п.2 Контракту якість Товару підтверджується сертифікатами якості, видними виробником; сертифікати якості видаються окремо за кожним маршрутом; в сертифікатах якості зазначається Виробник, дата відвантаження, вантажоодержувач, найменування Товару, відвантажена кількість, вміст заліза, вологи та кремнезему. У п.п. 2.6 п. 2 Контракту зазначено, що походження Товару підтверджується сертифікатом походження форми СТ-1.
Відповідно до положень п.п.4.1, 4.2 п.4 Контракту поставка товару на адресу Покупця здійснюється залізничним транспортом; умови поставки визначаються в Специфікаціях (Додатках) у відповідності з умовами Інкотермс в редакції 2010 р., якщо інше не зазначено у Специфікаціях (Додатках).
Згідно п.3.4 п.3 Контракту узгодження ціни на місяць відвантаження в період дії даного Контракту здійснюється щомісячно шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди.
У Додатку до Контракту за №4 від 27.05.2015 визначено: п. 1 - Сторони домовились, якщо фактичний зміст Fе в товарі, що постачається, буде більше або менше базового вмісту Fе 66 %, базова ціна сировини збільшиться або зменшиться пропорційно фактичному вмісту Fе. Надбавка або знижка до базової ціни сировини складає 21,12 рублів РФ/мт за 1% Fе, частки пропорційно; п. 4 - умови поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровська залізниця, Україна; п.7 - Вантажовідправник - ВАТ «Стойленский ГОК» (м.Старий Оскол, РФ).
Також згідно даного Додатку № 4 ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» зобов'язалось поставити ПАТ «ДМК» залізорудний концентрат в кількості 80 000 тон за ціною 1 977,84 рублів РФ за тону на загальну суму 158 227 200,00 руб. РФ.
Позивачем за митною декларацією № 110010000/2015/021510 від 13.07.2015 було заявлено до митного оформлення товар, опис якого наведено в графі 31 МД, а саме: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе 203-66,3%, SiO2 - 7,1%, волога - 10,00%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО № 00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб. За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 135 916,33 руб. (графа 22), вага нетто 68 500 кг (графа 38). Митна вартість Товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу для митного оформлення товару наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 110/2012/0001471 від 16.01.2015; залізнична накладна для внутрішнього сполучення № 43701309 від 11.06.2015; лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/1794 від 10.07.2015; рахунки-фактури: б/н від 10.06.2015; рахунки-фактури (інвойси) разом з додатком до них: № БЕЛ00091 від 10.06.2015; контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015; додаток № 4 від 25.05.2015 до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2721 від 11.06.2015; сертифікати про походження товару форми СТ-1: № RUUA 50860009174491477 від 10.01.2015; сертифікат якості № 77 від 10.06.2015; копія митної декларації країни відправлення № 10101100/280515/0000576 від 28.05.2015.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, відповідачем перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та встановлено розбіжності, у зв'язку з чим запропоновано у 10-денний строк подати додаткові документи (за наявності). Листом від 13.07.2015 № 062Д/1809 надісланим у складі електронного повідомлення позивачем повідомлено про неможливість надання додаткових документів в термін визначений п. 3 ст. 53 МК України. Повідомлено, що документи будуть надані у встановлений законом термін відповідно до п. 8 ст. 55 МК України.
З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 13.07.2015 № 110010000/2015/600415/1, відповідно до якого митну вартість Товару визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2015/20072.
У зв'язку з нагальною потребою позивача у поставленій продукції, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 110010000/2015/021540 від 15.07.2015 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.
В свою чергу, контролюючим органом зазначено, що при здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у відповідача щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці, встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар «концентрат залізорудний агломераційний» за посередницькими угодами, однак, містилась інформація щодо митного оформлення ідентичного товару «концентрат залізорудний агломераційний» (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fе - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020288 - 2,8569 руб. РФ/кг, МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020301 - 2,8534 руб. РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fе 66 % на рівні 2 263 руб. РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення, при цьому, вартість перевезення складає 580 руб. РФ/т. У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що вартість на умовах СРТ Дніпродзержинськ «концентрату залізорудного агломераційного» за прямим контрактом складає 2,843 руб. РФ/кг.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № 110010000/2015/600415/1 від 13.07.2015 наведено про виявлення розбіжностей у документах, поданих декларантом під час процедури митного оформлення.
Товар було імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, додаток 4 від 27.05.2015, що заявлений декларантом ПАТ «ДМК» як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ВМД декларантом ПАТ «ДМК» не наданий. Судами з документів, наданих позивачем для митного оформлення Товару встановлено, що виробником та відправником Товару є ВАТ «Стойленский ГОК», Продавцем за Контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, укладеним позивачем, є ТОВ «Русская горно-металлургическая компания». Тобто вказаний Контракт є посередницьким, а не прямим, про що було вказано контролюючим органом.
Згідно вказаного зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1 977,84 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1 984,18 руб. РФ/т. За даними гр. 23 «Документы, приложенные от правителем» скан-копій залізничних накладних приєднаних до МД від 13.07.2015 № 110010000/2015/021510, наявні товаросупровідні документи, що надавалися відправником, в т.ч., рахунок-фактура та декларація країни експорту від 28.05.2015 № 10101100/280515/0000576. Декларантом ПАТ «ДМК» надано до митного оформлення інвойс контрактоутримувача від 10.06.2015 № БЕЛ00091 - вартість 1 984,18 руб. РФ/т (вміст Fе 66,3% відповідно до сертифікату якості № 77 від 10.06.2015), виставлений в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ. Також надано рахунок виробника від 10.06.2015 б/н, що виставлені в рамках контракту 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 № 2, який не містить умов поставки та не завірений печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ОАО «Стойленський ГОК»). Ціна залізорудного концентрату при базі Fе 66,5% визначена зазначеним рахунком при базі Fe 66,5% на рівні 1 290 руб. РФ/т.
Контролюючим органом обґрунтовано зазначено, що рахунок виробника та рахунок контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару визначену відносно різної базової ціни що залежить від вмісту Fе. За відсутності договору із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунок контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.
Судами при дослідженні документів була встановлена відповідність рахунку-фактури (інвойсу) контрактоутримувача сертифікату якості № 77 від 10.06.2015. Однак, у вказаному рахунку-фактурі виробника міститься посилання на номер сертифікату якості (№ 77), але база заліза (Fе) вказана - 66,5 %, ціна залізорудного концентрату визначена на рівні 1 290 руб. РФ/т, в той час як сертифікат якості № 77 від 10.06.2015 містить іншу базу заліза (66,3%) і, в свою чергу, іншу ціну містить вищенаведений рахунок-фактура (інвойс) контрактоутримувача. Тобто наявними є розбіжності, які стосуються вартості Товару, заявленого позивачем до митного оформлення. При цьому ні контракт № 15-04-29, ні додаток від 29.04.2015 № 2 (на які містяться посилання у п'яти рахунках виробника і які могли б пояснити зазначену невідповідність) до митного оформлення надані не були, а також не були надані судам. Крім того, вищевказані рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало, не мають підписів уповноважених осіб.
Вказані надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах і печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
Колегія суддів зазначає, що вказане Положення передбачає проставлення печаток і штампів митними органами на перевізних документах, якими є транспортні та комерційні документи. Тобто перевезення товару може здійснюватися або за транспортними документами і/або за комерційними. У п.6 Положення чітко зазначено, що відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
Також, в залізничних накладних в графі 23 «Документы, приложенные отправителем» не вказано ані номеру рахунку-фактуру ані його дати. Тобто, неможливо ідентифікувати, який рахунок-фактура був додатком до якої залізничної накладної, як неможливо й ідентифікувати за яким рахунком-фактурою здійснювалося митне оформлення вивезення Товару. Крім того, судами обґрунтовано зазначено, що доводи позивача, що оригінали рахунків-фактур у відповідності до п.9.2 Контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015 направляються на адресу позивача експрес-поштою, тобто окремо від товару, а відтак, не можуть містити штампів прикордонних служб, є безпідставними, оскільки за таких обставин умови Контракту суперечать приписам Положення, яке є обов'язковим для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності, серед яких і держава Україна.
За відомостями гр. 46 наданої декларантом ПАТ «ДМК» копії декларації країни експорту від 28.05.2015 № 10101100/180615/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1 771,34 руб. РФ/т, що не відповідає ні рахунку виробника, ні рахунку контрактоутримувача, що унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість (хоча декларація країни експорту не входить в перелік документів, що підтверджують митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 МК України).
За умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку № 4 від 27.05.2015, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до заяви ПАТ «ДМК», що викладена у листі від 10.07.2015 Довідка трансп. № 062Д/1794 підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання СРТ Дніпродзержинськ відповідно до п. 10 ст.58 МКУ вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що позивачем було надано до митного оформлення документи, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару, а саме - залізничну накладну, у якій, в графах 4 та 20 зазначено, що платниками по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні». Однак, при цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та АТ «ПГК» і ТОВ «Перша вантажна компанія України» до митного оформлення позивачем не було надано, що обґрунтовано викликало у відповідача сумніви в тому, що саме Продавцем сплачені витрати на транспортування (як того вимагає умови СРТ) і що ці витрати були включені до ціни товару. Таким чином, досліджені колегією суддів виявлені відповідачем розбіжності (невідповідності), що стосуються митної вартості Товару та її складових (транспортних витрат), свідчать про те, що у контролюючого органу були наявними обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи (за наявності), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Однак, позивач 13.07.2015 листом повідомив про те, що надати додаткові документи він не має можливості.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час строку дії гарантійних зобов'язань позивачем 11.09.2015 був направлений контролюючому органу лист № 062Д/2672 з наступними документами: лист TOB «Русская горно-металлургическая компания» від 07.07.2015 № 286, а також просив розглянути питання стосовно відкликання, зокрема, спірного рішення про коригування митної вартості. За результатами розгляду додаткових документів позивач отримав відповідь контролюючого органу про залишення чинним рішення про коригування митної вартості.
Крім того, судами зазначено, що згідно інформації Дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП «Укрзовнішекспертиза» (№ 37 за 2015 рік), рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт в Європу, DАР - кордон України) у період з 16.06.2015 по 15.07.2015 складав 50-60 $/т, без ПДВ. Станом на 13.07.2015 курс руб. РФ - $ становив 56,6683. Таким чином, вартість товару «залізорудний концентрат» складала 2833,42-3400,10 руб. РФ/т, що значно вище, ніж заявлено позивачем на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ за непрямим контрактом (1 977,84руб. РФ/т).
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені відповідачем при оформленні товару до митного контролю та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Митного кодексу України, а також того, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено достовірну інформацію щодо визначення ціни товару та надано до контролюючого органу належні документи у відповідності до вимог Митного кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
10. Митний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Частина друга статті 52.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
10.2. Частини друга, третя, четверта, п'ята статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
10.3. Частини перша, друга, третя, четверта статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
10.4. Частина п'ята статті 55.
Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
10.5. Частини перша - шоста статті 57.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
10.6. Частини перша - дев'ята статті 58.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
Термін «ціна», що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
12. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
13. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
14. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
15. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
16. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що вимога контролюючого органу щодо необхідність подання додаткових документів (у відповідності до вимог встановлених положеннями Митного кодексу України) була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих позивачем для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки-фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Крім того, в наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару рахунках виробника вартість товару визначена в єдиному розмірі - на рівні 1 984,18 руб. РФ/т
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що враховуючи що ціна товару, за умовами контракту, розраховується в залежності від вмісту Fe, зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи.
Крім того, позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Позивачем було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах СРТ Дніпродзержинськ, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено Митним кодексом України. Однак, зазначене суперечить положенням статті 53 Митного кодексу України щодо того, що документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.
Позивач також посилається, що документом, який підтверджує транспортну складову митної вартості товару, є залізничні накладні, при цьому ПАТ «ДМК» зауважує, що в цих накладних вказана вартість транспортування. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано до митного оформлення документи на підтвердження транспортної складової митної вартості товару, а саме - залізничну накладну, у якій, в графах 4 та 20 зазначено, що платниками по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні». Однак, при цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та АТ «ПГК» і ТОВ «Перша вантажна компанія України» до митного оформлення позивачем не було надано, що обґрунтовано викликало у відповідача сумніви в тому, що саме Продавцем сплачені витрати на транспортування (як того вимагає умови СРТ) і що ці витрати були включені до ціни товару. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що виявлені відповідачем розбіжності (невідповідності), що стосуються митної вартості Товару та її складових, зокрема, транспортних витрат, свідчать про те, що у контролюючого органу були наявними обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи (за наявності), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Однак, 13 липня 2015 року позивач листом повідомив про те, що надати додаткові документи він не має можливості.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з нагальною потребою позивача у поставленій продукції, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 110010000/2015/021540 від 15.07.2015 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів. Під час дії гарантійних зобов'язань позивачем 11.09.2015 направлено лист за №062Д/2672 в якому позивач просив розглянути питання стосовно відкликання, зокрема, спірного рішення про коригування митної вартості та до якого було додано лист TOB «Русская горно-металлургическая компания» від 07.07.2015 № 286. Вказаним листом контрагент позивача повідомляє ПАТ «ДМК» про неможливість надання договору з третіми особами, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки ця інформація є конфіденційною. За результатами розгляду додаткових документів позивач отримав відповідь контролюючого органу про залишення чинним рішення про коригування митної вартості.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що позивачем не надано документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом її визначення (за ціною контракту) та не усунуто тих розбіжностей (невідповідності), які встановлені відповідачем та зазначені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними, які були наявні також і у контролюючого органу, вартість товару «залізорудний концентрат» за вказаний період складала 2833,42-3400,10 руб. РФ/т, що значно перевищує таку, заявлену позивачем на умовах СРТ Дніпродзержинськ за непрямим контрактом - 1977,84руб. РФ/т.
19. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року слід залишити без задоволення.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року у справі № 804/148/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду