03 грудня 2019 року
Київ
справа №804/5521/14
адміністративне провадження №К/9901/5756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалпрофіль» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Укрметалпрофіль» подало до суду позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 20.03.2014 № 0002862204 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 1020691 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган безпідставно посилається на положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, які не регулюють питання формування від'ємного значення податку на додану вартість. Позивач не зобов'язаний заповнювати рядок 23.1, в якому передбачено, зокрема, зменшення від'ємного значення за результатами камеральної перевірки, оскільки податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення за жовтень 2014 року позивач оскаржив до суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23.05.2014 адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.03.2014 № 0002862204 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 1020691 грн.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.03.2015 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2014.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом зменшене задеклароване від'ємне значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» та це податкове повідомлення-рішення оскаржено в суді, платник податку може відображати ці суми у наступних періодах тільки у разі набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим на його користь.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.05.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Гончарова І.А.
Верховний Суд ухвалою від 02.12.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 03.12.2019
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2014 № 0002862204 від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 1020691 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 27.12.2014 № 84/22-04/33973187 камеральної перевірки даних, задекларовані у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за січень 2014 року, про порушення вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 6 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.
Посилаючись на акт від 28.12.2012 № 5189/1503/33973187 позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, в якому викладено висновки про порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102 та підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 5 414 958 грн, контролюючий орган вважає, що позивач не заповнив рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 1020691,00 грн, в якому передбачено відображення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Це порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за січень 2014 року на суму 1020691,00 грн.
Суди попередніх інстанцій також установили, що на підставі акта від 28.12.2012 № 5189/1503/33973187 позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, який покладено в основу висновків, зазначених в акті від 27.12.2014 № 84/22-04/33973187 камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 № 0000051503 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у рядку 24 декларації.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.03.2013 позов ТОВ «Укрметалпрофіль» задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 № 0000051503 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 року в сумі 5414958,00 грн.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі № 804/1779/13-а оскаржена позивачем до суду апеляційної інстанції і станом на час проведення відповідачем камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 20134 року (акт від 27.12.2014 № 84/22-04/33973187 камеральної перевірки) законної сили не набрала.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Зважаючи на те, що платник податків - позивач скористався визначеним у пункті 56.18 статті 56 ПКУ правом і, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, оскаржив в суді податкове повідомлення - рішення від 17.01.2013 № 0000051503 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, то в нього до набрання законної сили можливим рішенням суду про відмову в задоволенні позову відсутній обов'язок у відповідності до положень підпункту 6 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, за результатами камеральної перевірки відображати в рядку 21.3 податкової декларації зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24). Такий обов'язок може виникнути у платника податку лише у звітному періоді, на який припадає дата набрання законної сили судовим рішенням про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення законної сили про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість.
Позивач правомірно відобразив у податковій декларації за січень 2014 року від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 1020691 грн як залишок такого значення попереднього звітного (податкового) періоду і не мав обов'язку в цьому звітному періоді за результатами камеральної перевірки, проведеної контролюючим органом, відображати в рядку 21.3 податкової декларації зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на підставі підпункту 6 пункту 4 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування до установлених обставин. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду