Іменем України
11 грудня 2019 року
Київ
справа №761/41786/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21506/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Коркача Анатолія Вікторовича
про визнання дій протиправними та скасування постанови
за касаційною скаргою Інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Коркач Анатолія Вікторовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Коркача А. В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього на місці стоянки транспортного засобу, а також за фіктивними даними, 04.11.2016 за адресою: ДПМА Бориспіль "Бориспіль-7", Термінал "Д";
- скасувати постанову інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Коркача А. В. серії АР № 079365 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
2. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, оскільки інспектор при розгляді справи порушив його права, вимоги чинного законодавства та інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2017 в задоволені позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що у справі відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а саме доказів вимушеної зупинки, дотримання встановлених правил при такій зупинці: увімкнення аварійної світлової сигналізації, встановлення знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
5. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.
6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 апеляційну скаргу задоволено.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2017 скасовано.
Прийнято нову постанову якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Коркача А.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено.
Визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції 2-ї роти УПП в м. Борисполі Коркача А.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці стоянки транспортного засобу 04.11.2016 за адресою: ДПМА Бориспіль "Бориспіль-7", Термінал "Д".
Скасовано постанову інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Коркача А.В. серії АР № 079365 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
7. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що в оскаржуваній постанові в порушення вимог статті 283 КУпАП містяться недостовірні дані про марку автомобіля та державний номерний знак.
8. Крім того, всупереч вимогам законодавства, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності без здійснення відеофіксації та без складення протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
9. Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі чинного законодавства з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853.
11. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не витребовано відеофіксацію з камер відеоспостереження аеропорту "Бориспіль" за адресою: ДПМА Бориспіль "Бориспіль-7", Термінал "Д", а відповідач мав право на притягнення до адміністративної відповідальності позивача без складення протоколу.
12. Відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
13. 04.12.2017 касаційна скарга інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Корчака Анатолія Вікторовича до Вищого адміністративного суду України.
14. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.12.2017 відкрито касаційне провадження.
15. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року№ 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/40631/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду справи № 761/41786/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л..:, судді: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №797/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.
18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи № 761/41786/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою судді Верховного Суду від 09.12.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до касаційного розгляду.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 листопада 2016 року інспектор патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Корчак А.В. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, серія АР №079365.
21. Згідно оскаржуваної постанови відповідача встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Yaris, номерний знак НОМЕР_1 здійснив невимушену стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено", чим порушив розділ 33 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, даною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
22. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
22.1. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
22.2. У частині 1 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22.3. Згідно положень частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
22.4. За правилами частини третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.
22.5. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
22.6. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
22.7. Згідно вимоги статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
22.8. Відповідно до частини першої та другої статті 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
23. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853.
23.1. Згідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
23.2. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
24. Закон України "Про Національну поліцію.
24.1. Згідно статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про вмонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
28. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
30. Відповідно до частини першої статті 86 КАС України (тут і далі в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, тобто на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
31. Частиною першою статті 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
32. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
33. Згідно приписів частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
34. Проаналізувавши доводи касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду зазначає, що окрім пояснень сторін, у справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху (наприклад, відео- та/або фото фіксація, показання свідків), а тому оскаржувана постанова не може вважатися законною.
35. Як встановлено судами попередніх інстанцій 04.11.2016 інспектор патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Коркач А.В. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, серія АР №079365, оскільки ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Yaris, номерний знак НОМЕР_1 здійснив невимушену стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено", чим порушив розділ 33 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
36. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову відповідачем винесено без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що фіксація правопорушення відповідачем у режимі фотозйомки (відеозапису) не здійснювалась. У матеріалах справи відеофіксація вчинення позивачем правопорушення відсутня.
38. Враховуючи те, що у справі відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність законності винесення оскаржуваної постанови.
39. Колегія суддів наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
40. Разом з тим, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії АР № 079365 від 04.11.2016 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення адміністративного правопорушення, а тому у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
41. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 26.04.2018 (справа №202/2862/17 (2-а/202/143/2017)) та у постанові від 26.04.2018 (справа №200/5590/17(2а/200/669/17)).
42. Щодо доводів касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції правил дослідження доказів при встановленні обставин вчинення адміністративного правопорушення та висновку про те, що в оскаржуваній позивачем постанові відповідача містяться недостовірні дані про марку автомобіля та державний номерний знак колегія суддів погоджується з наведеними доводами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази як на підтвердження, так і на спростування факту достовірності або ж недостовірності внесених до оскаржуваної постанови даних про марку автомобіля та державний номерний знак позивача.
43. З огляду на відсутність у матеріалах справи як протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, так і будь-яких інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху (відео- та/або фото фіксація, показання свідків) висновки апеляційного суду щодо недостовірних даних, що внесені до оскаржуваної постанови відповідача колегія суддів вважає безпідставними, а тому зазначені висновки підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення апеляційного суду.
44. Інші доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення суду апеляційної інстанції, не дають підстав вважати висновки апеляційного суду помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.
45. Згідно пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
46. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
47. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Інспектора патрульної поліції 2-ї роти управління патрульної поліції в м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Коркача Анатолія Вікторовича задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у даній справі змінити.
3. Виключити з мотивувальної частини Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року посилання на зазначення в оскаржуваній постанові відповідача "недостовірних даних про марку автомобіля та державний номерний знак".
4. В іншій частині Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко