ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
11 грудня 2019 року м. Київ № 640/24192/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування постанов,-
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, літ. «Є», код ЄДР: 22927045) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову від 24.10.2019 № ВП 30393208 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 089 238,47 грн.;
2) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2019 № 30393208.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Так, позивачем у позовній заяві визначено відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зазначено код ЄДР: 00015622.
В той же час, вказаний код належить Міністерству юстиції України та не містить згадки про належність цього коду Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Тобто позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР, та не зазначено код з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначеної особи. У той же час, відносно відповідача зазначено код ЄДР особи, яка не зазначена як відповідач у справі.
Більш того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.
При цьому, згідно з ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу слід усунути недоліки щодо визначення відповідача у справі та його коду з ЄДР, шляхом подання відповідної заяви до суду із зазначенням особи відповідача та його коду з ЄДР, як того вимагають вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підтвердження сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом позивачем надано платіжне доручення про сплату судового збору від 05.12.2019 № 4774 на суму 3842,00 грн.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви видно, що позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру (про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження) та вимогу майнового характеру (про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 089 238,47 грн.), оскільки змінює майновий стан сторони.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 21 131,00 грн. (19 210,00 грн. за вимогу майнового характеру + 1921,00 грн, за вимогу немайнового характеру).
Натомість, беручи до уваги те, що позивачем сплачено судовий збір за звернення до суду з даним позовом у розмірі 3842,00 грн. позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 17 289,00 грн.
Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вже було зазначено судом позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 24.10.2019 № ВП 30393208 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 089 238,47 грн. та про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2019 № 30393208.
Даний позов зареєстровано канцелярією Окружного адміністративного суду м. Києва 05.12.2019.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення позивачу строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач зазначив, що з первинним позовом позивач звернувся до суду 14.11.2019, однак ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2019 у справі № 640/22390/19 позовну заяву ПАТ «Центренерго» було повернуто позивачу. Тобто, позивач наголошує, що з первинним позовом він звернувся до суду в межах строку, встановленого законом, а відтак існують поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вважає її необґрунтованою, а причини пропуску строку не поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Тобто, для звернення до суду з даним позовом встановлюється десятиденний строк звернення до суду, з дня коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що постанову від 24.10.2019 № ВП 30393208 про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 089 238,47 грн. позивач отримав 04.11.2019. Вказане також підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПАТ «Центренерго» із датою 04.11.2019 вх. № 5700, проставленому на супровідному листі від 24.10.2019 № 30393208/20.1/4.
Натомість постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2019 № 30393208 позивачем отримана 11.11.2019. Вказане підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПАТ «Центренерго» із датою 11.11.2019 вх. № 5848, проставленому на супровідному листі від 30.10.2019 № 60443919/20.1/4.
Як зазначає позивач, з первинною позовною заявою він звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва 14.11.2019, тобто, на думку позивача, у строк встановлений ст. 287 КАС України.
У позовній заяві, в межах справи № 640/22390/19 позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №30393208 від 24.10.2019 року про поновлення вчинення виконавчих дій (прийняту в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 26.12.2008 № 37/316);
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №30393208 {від 24.10.2019 року про стягнення виконавчого збору;
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №60443919 від 30.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ВП №30393208 від 24.10.2019 року про стягнення виконавчого збору.
Разом з тим, ухвалою суду від 27.11.2019 позовну заяву ПАТ «Центренерго» у справі № 640/22390/19 повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Суд звертає увагу позивача на те, що наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути визнані судом достатніми, а причини - поважними, оскільки подання первинного звернення до суду з порушенням правил об'єднання позовних вимог та, як наслідок повернення такої позовної заяви відбулось виключно з вини заявника, що і призвели до порушення строку звернення до суду, причини пропуску якого не є поважними.
Варто звернути увагу позивача також на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду є обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка має намір звернутися до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Судом також враховується, що нормативно визначена виключна підсудність розгляду позовних вимог, які притаманні розгляду судам з різною предметною підсудністю та які не можуть бути заявлені в межах одного провадження та розглядатися одним судом, є загальновідомою (ч.ч. 1 та 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»), тим більше - для таких крупних компаній, які працюють десятки років (дата державної реєстрації 01.09.1998).
Отже, первинне звернення із даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з порушенням об'єднання позовних вимог, не є поважною причиною пропуску строку на звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з повторним позовом, оскільки об'єднання позовних вимог, які належать розглядати різними судами відбулося виключно з вини позивача.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду, передбачений ст. 287 КАС України.
Слід відмітити, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів поважності причин пропуску десятиденного строку звернення до суду, з огляду на що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, а причини пропуску такого строку є неповажними.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене суд пропонує позивачу вказати інші причини поважності пропуску десятиденного строку звернення до суду із наданням доказів поважності його пропуску.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача та зазначенням його коду з ЄДР, як того вимагають вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або ж зазначення коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відносно Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 17 289,00 грн.;
3) заяви із зазначенням інших причин поважності пропуску десятиденного строку звернення до суду із наданням доказів поважності його пропуску.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Причини пропуску строку звернення до суду Публічного акціонерного товариства «Центренерго», що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.А. Кармазін