ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
06 грудня 2019 року м. Київ № 640/22964/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, міністра юстиції України
Малюска Дениса Леонтійовича
заступника міністра з питань державної реєстрації
Оніщук Ольги Миколаївни
про визнання протиправними діянь, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України (міністра юстиції України Малюска Денис Леонтійович) (01001, м. Київ, вул. А. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622), заступника міністра з питань державної реєстрації Оніщук Ольги Миколаївни (01001, м. Київ, вул. А. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністра юстиції України Малюска Дениса Леонтійовича, як посадової особи - керівника Міністерства юстиції України, до якого позивач звертався зі скаргами, які стосувались захисту прав, порушених шахрайськими діями вищезгаданих посадових осіб: державних реєстраторів, приватних нотаріусів, державних виконавців, які разом із посадовими особами банків та рейдерами Товариства з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест", по сфальшованим документам, укладали угоди, протиправно відчужували житло позивача - квартиру за адресою по АДРЕСА_1 , і який безконтрольно і бездіяльно поставився до скарг важкохворого інваліда 2 групи, в грубе порушення чинного законодавства України та Міжнародного права;
- визнати протиправними дії заступника міністра з питань державної реєстрації Міністерства юстиції України Оніщук Ольги Миколаївни, що виявились у відмові в проведенні на вимоги позивача перевірок та вжиття заходів стосовно державної реєстрації та здійснення внесення протиправних записів, починаючи з 2007 року по сфальшованим документам, всупереч рішень суду, укладанню шахрайського договору купівлі-продажу арештованого нерухомого майна, його посвідчення та відчуження приватними нотаріусами, зміни записів про право власності квартирою за адресою по АДРЕСА_1 до Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; також визнати протиправними діями за відмову в проведенні перевірок та за формальне їх проведення стосовно перевірки протиправних дій вищезгаданих приватних нотаріусів, державних реєстраторів, державних виконавців, без притягнення до відповідальності, порушників чинного законодавства України, під час здійснення посвідчення правочинів та внесення змін до Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за бездіяльність і безконтрольність стосовно виконання виконавчого провадження №53758597, за формальний розгляд скарг позивача та надання необґрунтованих відписок, всупереч Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про виконавче провадження" та інших законодавчих актів, в порушення прав гарантованих захистом державою Україною Міжнародної Конвенції Організацій Об'єднаних Націй з захисту прав інвалідів, Європейською Конвенцією з захисту основних прав і свобод людини 1950 року та інші протиправні дії відповідача, які мали важкі наслідки, по сфальшованим документам позивач фактично був позбавлений свого єдиного житла, протиправно був знятий з реєстрації місця проживання, де проживав та був зареєстрований з лютого 2008 року, погіршився стан здоров'я позивача, внаслідок постійних переживань, гіпертонічних кризів, підвищення цукру, онуку позивача - ОСОБА_2 було завдано великої психологічної травми, у дружини - ОСОБА_3 , важкохворої на цукровий діабет, бронхіальну астму, хворобу серця погіршився стан здоров'я, внаслідок постійних хвилювань, заступниця міністра з питань державної реєстрації ОСОБА_4 особисто підписувала листа, а фактично формальні відписки №40352/А-17938/19.2.2 від 05.11.2019 року і №36505/А-14766/19.3.2 від 07.10.2019;
- визнати протиправними діями міністра юстиції України Малюска Дениса Леонтійовича та його заступника міністра з питань державної реєстрації Оніщук Ольги Миколаївни з важкими наслідками, тобто протиправно позбавляючи позивача єдиного житла, було завдано матеріальної і моральної шкоди: матеріальної, внаслідок втрати єдиного житла вартістю 4 338 953,52 грн та моральної у розмірі 1000000 (один мільйон) грн, та які позивач просить стягнути з посадових осіб Міністерства юстиції України на його користь;
- зобов'язати заступника міністра з питань державної реєстрації Оніщук Ольгу Миколаївну провести ретельну перевірку, за вимогами позивача, державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень квартири за адресою по АДРЕСА_1 , внесення змін про право власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, починаючи з жовтня 2007 року, камеральну перевірку діяльності приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу : Шевчук Зої Миколаївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Пукшин Крістини Вікторівни, які посвідчували сфальшовані документи та на їх підставі відчужували єдине житло, яке належить позивачу на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право приватної власності від 24 грудня 2007 року, особливо ретельно провести перевірку посвідчення і відчуження приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, арештованого нерухомого майна та його відчуження - квартири за адресою по АДРЕСА_1 , на підставі протиправного договору купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року, реєстраційний номер №598, по навмисно заниженій ціні, всупереч рішення суду, відчуження відбулось із грубим порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і в частині відчуження нерухомого майна, право власності на яке отримано до 01 січня 2013 року, грубо порушуючи права позивача та його родини, внаслідок цих дій, за висновками перевірок скасувати протиправні договори та записи до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за адресою по АДРЕСА_1 та притягнути до відповідальності винних посадових осіб та не відправляти їх в покарання "як зобов'язання на порушення на курси з підвищення кваліфікації".
- зобов'язати заступника міністра з питань державної реєстрації Оніщук Ольгу Миколаївну провести перевірку виконання виконавчого провадження №53758597 від 31 січня 2017 року державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Манченко Олени Миколаївни та законність прийнятих нею рішень, вжити всіх необхідних заходів реагування до притягнення до відповідальності за порушення Закону України "Про виконання виконавчого провадження", витребувати від державного виконавця по виконанню провадження №53758597 від 31 січня 2017 року та перевірити законність підстав для "закриття нею виконавчої справи", скасування нею рішень попереднього головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по справі Проца Віктора Сергійовича та скасувати протиправні постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Манченко Олени Миколаївни від 01 липня 2019 року стосовно протиправного примусового стягнення з позивача "за виконавчі дії 177283,36 грн" та за "витрати з виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн" - за невиконані виконавчі дії державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Манченко Олени Миколаївни та притягнути її до відповідальності.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
На адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що вважає відповідь Міністерства юстиції України за підписом заступника міністра з питань державної реєстрації від 25.11.2019 року на його скаргу від 21.10.2019 року черговою відпискою, що є доказом бездіяльності та упередженого ставлення по відношенню до позивача.
Просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на житло позивача, яке знаходиться за адресою: вул Дніпровська набережна, будинок АДРЕСА_1 Києві, 020891, в зв'язку із тим, що він оскаржує протиправні дії високо посадових осіб Міністерства юстиції України, які грубо порушують його права і свободи, та з метою захисту порушених конституційних прав та захист, яких гарантовано державною Україною, передбачених міжнародною Конвенцією Організацій Об'єднаних Націй з захисту прав інвалідів, Європейською Конвенцією з основних прав і свобод людини 1950 року та заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися його єдиним житлом, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 020891, до вирішення питання судом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд приходить висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, об'єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності відповіді Міністерства юстиції України на скаргу позивача від 21.10.2019 року може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа