ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2019 року № 640/21395/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду в місті Києві звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» (позивач, ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест») із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0861011212 від 22.11.2018;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0860961212 від 22.11.2018.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податок сплачений у повному обсязі, але на рахунок іншої ДПІ у м. Києві. Протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень також пояснює тим, що винесені на підставі висновків камеральної перевірки, водночас, перевірка своєчасності сплати узгодженого зобов'язання є предметом документальної перевірки.
У відзиві відповідач із доводами позивача не погоджується, вважає, що камеральна перевірка охоплює питання, що перевірялись, акцентує на порушеннях, виявлених під час перевірки, що обґрунтовують правомірність податкових повідомлень-рішень.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до якої сума податку, що підлягає сплаті становить 144 544,65 грн щокварталу.
ГУ ДФС у м. Києві за результатами камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» склало акт перевірки від 19.09.2018 № 7242/26-15-12-12-12/31175387 (акт перевірки), у якому викладено висновок про порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно.
Податковими повідомленнями-рішеннями № 0861011212 від 22.11.2018 та № 0860961212 від 22.11.2018 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % від суми податкового зобов'язання, строк сплати якого порушено більше ніж на 50 днів.
Позивач не погодився із винесеними рішеннями та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі даних інформаційних баз.
Статтею 266 ПК України регламентується, поміж іншого, порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України).
Як уже зазначалось, ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» подало декларацію з податку на нерухоме майно за 2018 рік.
За приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Отже, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженого зобов'язання може проводитись за даними інформаційних баз, які внесені на підставі поданої податкової декларації. За таких обставин, доводи позивача щодо невідповідності предмета камеральної перевірки є спростованими.
Як убачається із матеріалів справи, висновок контролюючого органу за результатами перевірки позивача ґрунтується на твердженні про несплату самостійно нарахованого узгодженого грошового зобов'язання з податку на нерухоме майна більше, ніж на 50 днів за перший квартал 2018 року.
З урахуванням положень пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України граничним строком сплати податку за перший квартал 2018 року є 30.04.2018
Водночас, у матеріалах справи містяться платіжні доручення № 1406 від 26.04.2018 на суму 99 758,21 грн та № 1408 від 26.04.2018 на суму 44 788,68 грн (разом - 144 546,89 грн), з призначенням платежу «Податок на нерухоме майно житлової нерухомості за 1 квартал 2018 року).
Варто зазначити, що вказаними платіжними дорученнями кошти переведено на інший рахунок ГУ ДКСУ у м. Києві, ніж зазначений для перерахунку відповідного податку у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Таким чином, ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» здійснило своєчасний перерахунок належної суми коштів на інший рахунок відкритий у ГУ ДКСУ у м. Києві.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПК України).
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що обов'язок сплати податку передбачає здійснення платником певний дій, серед яких, утримання із власного доходу, або доходу фізичної особи та сплати на користь держави відповідних коштів у строк та у розмірі, що передбачений Податковим кодексом України. Порушення даного обов'язку повинно містити склад правопорушення, що полягає у бездіяльності, незалежно від умислу, або дій щодо сплати податку із порушенням строку та/або встановленого розміру.
Під час перевірки ГУ ДФС у м. Києві встановило факт порушення строків сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки більше, ніж на 50 днів, водночас факт сплати належної суми у встановлені строки на інший рахунок, відкритий у казначействі, був залишений поза увагою. У зв'язку з цим, суд убачає факт порушення принципу обґрунтованості, оскільки не всі обставини, що мали значення для винесення податкових повідомлень-рішень взяті до уваги.
Статтею 64 Бюджетного кодексу України визначено склад доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, до якого належить, зокрема податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
За висновком суду, сплата податку на інший рахунок органів Казначейської служби України не свідчить про відсутність дій зі сплати необхідної суми податку на доходи фізичних осіб та не спричиняє настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки такі кошти у будь-якому разі підлягали перерахуванню на рахунки, відкриті на ім'я ДФС в казначействі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а.
Верховний суд також зазначив, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату відповідного податку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
За висновком суду контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки констатуючи факт несвоєчасної сплати податку не враховано факт сплати такого податку на інший рахунок ГУ ДФС у м. Києві. Зазначений недолік рішень суб'єкта владних повноважень, за умови відсутності інших пояснень та доказів надає підстави для визнання таких рішень протиправними та задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0861011212 від 22.11.2018.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0860961212 від 22.11.2018
4. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест» (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, будинок 17, код ЄДРПОУ: 31175387).
Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко