ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2019 року м. Київ № 640/23670/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління державної фіскальної служби в місті Києві, Головного управління державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління державної фіскальної служби в місті Києві, Головного управління державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Правовими положеннями ч. 2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління державної фіскальної служби в місті Києві № 1035140/36412966 від 26.12.2018 року та № 1037598/36412966 від 26.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язати зареєструвати податкові накладні № 113 та № 114 датою їх отримання.
Також, як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з додатків до позовної заяви, 26.12.2018 року ТОВ «Кошик та партнери» було подано до податкового органу пояснення та копії документів.
Тобто, станом на 26.12.2018 року позивачу було відомо про те, що податковим органом зупинено реєстрацію податкових накладних № 113 та № 114.
Тобто, починаючи з 26.12.2018 року ТОВ «Кошик та партнери» було достеменно відомо про порушення своїх прав.
В свою чергу, позовну заяву ТОВ «Кошик та партнери» подано до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 29.11.2019 року, майже через рік, що підтверджується штампом суду.
З урахуванням наведеного, суд вбачає підстави для надання позивачу часу для подання до суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку із наданням належних доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921,00 гривні.
Як вбачається з позовних вимог, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру:
1) визнати протиправним та скасувати рішення;
2) зобов'язати зареєструвати накладну.
Так, згідно з Аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
У цій справі відповідно до наведеної правової позиції суд розглядає пов'язані одна з одною позовні вимоги «про визнання протиправним» та «про скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України» як одну позовну вимогу. Разом з тим, наступна позовна вимога «про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН» - вже не є нерозривно пов'язаною з попередніми вимогами.
Суд звертає увагу, що вимоги позивача в розумінні Закону № 3674-VI є самостійними позовними вимогами, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.
Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з копії платіжного доручення № 255 від 22.11.2019 року позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1921,00 грн.
З урахуванням часткового сплаченого судового збору, позивачу треба доплатити судовий збір у розмірі 5763,00 грн. (1921,00 грн.*4 = 7684,00 грн.-1921,00 грн. = 5763,00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 5 763,00 грн.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
3. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда