Рішення від 28.11.2019 по справі 315/63/19

Справа № 315/63/19

Номер провадження № 2/315/187/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м.Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Суховій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 року до суду звернулося Акціонерне Товариство Комерційний банк ”Приватбанк” з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідач, відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт №б/н від 13.09.2016 року, отримав кредит у розмірі 13896,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, погашення якого здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами складають між ним та банком кредитний договір, АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит, відповідач неналежно виконував обов'язок щодо повернення кредиту, процентів за користування, передбаченого умовами договору №б/н від 13.09.2016 року, внаслідок чого склалася заборгованість станом на 29.11.2018 року в сумі 19751,22 грн., з яких заборгованість за кредитом 11467,52 грн., заборгованість про процентам за користування кредитом в сумі 3096,78 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 1700,56 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у сумі 3486,36 грн., прохав стягнути заборгованість за договором №б/н від 13.09.2016 року в сумі 19751,22 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн., надав суду розрахунок заборгованості по кредиту станом на 29.11.2018 року, копію анкети-заяви відповідача від 16.04.2014 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, копію банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, витяг з Статуту Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк”, справу розглянути за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

06.02.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судове засідання на 28.03.2019 року.

11.03.2019 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому він посилався на те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки твердження позивача про порушення ним умов договору не відповідають дійсності, з розрахунку заборгованості вбачається, що він здійснював погашення за наданим кредитом в сумі 550 грн. щомісячно, період за який позивач просить стягнути борг складає 26 місяців (13.09.2016 р. по 29.11.2018 р.), якщо 26 місяців х 550 грн.= 14300 грн., а в розрахунку сума складає 8015 грн., однак в розрахунку відсутня сума 7300 грн., на підтвердження своїх тверджень, щодо сплати коштів надав квитанції із сумами, які в розрахунку заборгованості не вказані, крім того відповідач вказав, що 17.01.2019 року на виконання умов Генеральної угоди ним було знову здійснено погашення кредиту в сумі 1000 грн., тому загальна сума погашених коштів складає 15315 грн., прохав відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

04.04.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив представника АТ КБ "Приватбанк" Гаренко Н.В., в якій він вказав, що із виписки по рахунку відповідача вбчається, що він здійснював погашення заборгованості, але внесених коштів виявилося недостатньо, внаслідок чого банком було нараховано штрафні санкції, згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості, пільговий період це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0,01% річних, у разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку з розрахунку 360/365 календарних днів на рік, у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається прострочною, у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню згідно умов та правил надання банківських послуг (п.п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) та Тарифів, згідно з п. 2.2 Генеральної угоди від 13.09.2016 р. підписаної між Позичальником та банком, при порушенні позичальником термінів погашення заборгованості, зазначених у генеральній угоді, більш ніж на 31 день, з 32 дня порушення, заборгованість вважається простроченою, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3486,36, що зазначений у позовній заяві, згідно виписки по рахунку 88005603789634 шляхом внесення коштів відповідачем 18.06.2018 р.у розмірі 800 грн., 19.07.2018 р. - 1500 грн., 16.08.2018 р. - 1000 грн., 19.09.2018 р. - 186,36, згідно п. 2.2 було здійснене погашення штрафу за Генеральною угодою, черговість виконання грошового зобов'язання, при якій основна сума боргу погашається в останню чергу, визначена ст. 534 ЦК України, згідно якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, в другу чергу виплачуються проценти та неустойка; в третю - сплачується основна сума боргу, таким чином відповідачем при сплаті коштів за генеральною угодою було допущено просрочку, в результаті чого виникла заборгованість, тому в подальшому відповідач мав вносити щомісячний платіж більший за попередні з метою погашення виникнутої заборгованості, чого останній не зробив, враховуючи те, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог цього кодексу, таким чином зобов'язання на даний час відповідачем не виконані, прохає суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

28.11.2019 року представник позивача, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав суд їх задовольнити в повному обсязі, суду пояснивши, що штраф 3486,36 грн. був зарахований на окремий рахунок, а тому суми погашення заборгованості по кредиту пішли на сплату штрафу.

28.11.2019 року відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду прояснивши, що забогованість він сплатив, що підтверджується відповідними квитанціями.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об'єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

13.09.2016 року між сторонами укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 13896,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, погашення якого здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами складають між ним та банком кредитний договір.

Договір укладено в письмовій формі відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах (в тому числі електронних) у листах, телеграмах, якими сторони обмінялися.

Відповідно до п. 1.1.3.2.11 Умов та правил Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких Клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи на невиконані зобов'язання перед банком.

Відповідач повертав кошти несвоєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд, задовольняючи позов частково, керується наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами по договору надання банківських послуг, який містить ознаки кредитного договору, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 13.09.2016 року, укладеного між сторонами.

Відповідно ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, керуючись ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом, а саме надав можливість відповідачу надати відзив на позов, а також надати суду всі наявні у учасників судового процесу докази.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та неустойки у виді штрафів.

Висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт №б/н від 13.09.2016 року, отримав кредит у розмірі 13896,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, погашення якого здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами складають між ним та банком кредитний договір, АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит, відповідач неналежно виконував обов'язок щодо повернення кредиту, процентів за користування, передбаченого умовами договору №б/н від 13.09.2016 року, внаслідок чого склалася заборгованість станом на 29.11.2018 року в сумі 19751,22 грн., з яких заборгованість за кредитом 11467,52 грн., заборгованість про процентам за користування кредитом в сумі 3096,78 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 1700,56 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди у сумі 3486,36 грн.,

Відповідач вносив кошти несвоєчасно і в неналежному розмірі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач, зобов'язаний згідно договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, нарахованим відсоткам та неустойки у виді штрафу, порушив зобов'язання по його поверненню частинами, відсотків за його користування, так як сплачував його несвоєчасно та не в повному розмірі, чим допустив неналежне виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв'язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов'язок щодо повернення позики, відсотків за її користування та пені.

Судом встановлено, що до суду звернувся відповідач з відзивом на позовну заяву, в якому, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки твердження позивача про порушення ним умов договору не відповідають дійсності, з розрахунку заборгованості вбачається, що він здійснював погашення за наданим кредитом в сумі 550 грн. щомісячно, період за який позивач просить стягнути борг складає 26 місяців (13.09.2016 р. по 29.11.2018 р.), якщо 26 місяців х 550 грн.= 14300 грн., а в розрахунку сума складає 8015 грн., однак в розрахунку відсутня сума 7300 грн., на підтвердження своїх тверджень, щодо сплати коштів надав квитанції із сумами, які в розрахунку заборгованості не вказані, крім того відповідач вказав, що 17.01.2019 року на виконання умов Генеральної угоди ним було знову здійснено погашення кредиту в сумі 1000 грн., тому загальна сума погашених коштів складає 15315 грн., прохав відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Суд, відмовляючи у задоволенні вимоги в частині стягнення неустойки у виді штрафу на суму 3486,36 грн., виходить з того, що штраф на вказану суму погашений відповідачем добровільно.

А тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Загальна сума задоволених позовних вимог становить 14564,30 грн.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково на суму 14564,30 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1416,52 грн. та стягує їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4-6, 10-13, 89, 141, 263-266, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, Генеральної угоди б/н від 13.09.2016 року суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” р/р № НОМЕР_1 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за Генеральною угодою №б/н від 13.09.2016 року станом на 29.11.2018 року в сумі 14564,30 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 11467,52 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 3096,78 грн., а також судовий збір в сумі 1416,52 грн., а всього 15980,82 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення буде складений 29.11.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. О. Ярош

Попередній документ
86268095
Наступний документ
86268097
Інформація про рішення:
№ рішення: 86268096
№ справи: 315/63/19
Дата рішення: 28.11.2019
Дата публікації: 13.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гуляйпільський районний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них