Апеляційне провадження № 11-сс/818/2155/19 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 643/19347/19 Головуючий 1-ї інстанції- ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
09 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 про обрання запобіжного заходу у домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12019220470004787 від 03.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 клопотання слідчого по застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на останнього обов'язки у вигляді: заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21:00 до 07:00 год.; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи; докласти зусиль до офіційного працевлаштування.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що підозрюваний ОСОБА_8 не має на меті уникати відповідальності за події, які мали місце 03.09.2019, однак всі обставини повинні бути об'єктивно встановлені, показання кожного з учасників справи перевірені органом досудового розслідування.
Вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, так як вважає, що органом досудового розслідування на даний час проведене не всебічне досудове розслідування обставин, які мали місце 03.09.2019 поблизу кафе «Соло» у м. Харкові.
Відповідно до обставин справи, які стали відомі під час судового засідання, ОСОБА_8 та інші учасники не мали умислу на грубе порушення громадського порядку, автомат, який призначений для кіно- та театральних постановок, та не є вогнепальною зброєю для нанесення тілесних ушкоджень та загрози життю чи здоров'ю не використовувався. Самі підозрювані з місця події не зникали та спілкувалися з працівниками поліції, а також лікарями бригади швидкої медичної допомоги.
В даному випадку ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зробили зауваження особі, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чіплялася до дівчини та демонструвала їй зброю. Вважав, що дії ОСОБА_8 виключають наявність у нього прямого умислу на грубе порушення громадського порядку, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
В той же час, повідомлення про підозру ОСОБА_8 ґрунтується лише на показаннях потерпілого, його друзів, які допитані як свідки по кримінальному провадженню, протоколами впізнання осіб по фотографіям та висновку судово-медичної експертизи, у якій висновки ґрунтуються з показань та слідчого експерименту проведеного з потерпілим.
Захисник вважав, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України, являється необґрунтованим, а ризики, зазначені у клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 , відсутніми.
Доказів, які б свідчили про реальну можливість та бажання ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду слідчий та прокурор до суду не надали. ОСОБА_8 має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя зазначав, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину на даному етапі розслідування підтверджується зафіксованими в протоколах допитів потерпілого та свідків відомостями, пред'явленим підозрюваного для впізнання, висновком судово-медичної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, отже її не можна вважати необґрунтованою. При цьому, слідчий суддя не погодився з висновком прокурора про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на особистість підозрюваного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався та відомості про його антисоціальну поведінку відсутні. Разом з цим, враховуючи тяжкість покарання, передбаченого санкцією частини 4 статті 296 КК України, яке загрожує підозрюваному в разі визнання винним, ті факти, що останній не одружений, дітей чи інших осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, слідчий суддя прийшов до висновку щодо відсутності міцних соціальних зв'язків підозрюваного у місці постійного проживання та повністю виключити ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а отже обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не є доцільним.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З висновками слідчого судді щодо застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з огляду на те, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, не одружений, дітей чи інших осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, погоджується й апеляційний суд.
За викладених у сукупності обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за усіма доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не вбачає.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: