Справа № 632/983/16-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1839/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.357 КК України
19 листопада 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_9 ,-
Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайського Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: 25.11.2014 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 321, ч.1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, і призначено покарання:
за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
за ч.1 ст. 357 КК України у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2014 року, і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з моменту фактичного затримання;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Малинівка Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше судимого: 20.05.1991 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 142, 42, 44 КК України (ред. 1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 12.09.1995 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3, ч.4 ст. 81, ч.1 ст. 89, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ст. 208 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна; 10.05.1999 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 89, ч.2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна; 25.10.2004 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 03.03.2008 Каменнобродським районним судом м. Луганська за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 25.10.2004 і остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 25.07.2008 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців, 09.06.2012 звільненого по відбуттю строку покарання; 12.05.2016 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, 31.10.2018 затриманого та етапованого до ДУ «Харківський СІЗО» співробітниками Первомайського ВП ГУНП в Харківській області на виконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.08.2018 про скасування звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлення на реальне відбування покарання; зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_3 ,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, і призначено покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
за ч.1 ст. 357 КК України у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_9 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, до даного вироку частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 12.05.2016 року и остаточно призначено до відбування 4 роки 1місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 визначено рахувати з 31 жовтня 2018 року, тобто з дня затримання особи згідно ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06.08.2018 (справа № 642/288/16-к, провадження № 1-в/632/229/18).
Вказаним вироком встановлено, що 22.02.2016, близько 2200 години, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прийшли до квартири ОСОБА_12 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , з метою спільного вживання спиртних напоїв. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_9 побачив у ОСОБА_12 мобільний телефон марки «Samsung SM -G350E», який лежав на кухонному столі. В цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 , із корисливих мотивів, скориставшись нагодою, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 вийшли з кухні та його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу зі столу таємно, повторно викрав мобільний телефон «Samsung SM -G350E», б/в, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1483 від 17.03.2016, складає 1450 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень, та сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 1485 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши майно на свою користь.
Окрім того, 16.03.2016, близько 0230 години, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 знаходилися біля аптеки «Здоров'я», розташованої за адресою: Харківська область, м. Первомайський, м-н, буд. 48. В цей час у ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник спільний умисел на заволодіння грошовими коштами, які належали ОСОБА_13 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами останнього, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 нанесли по одному удару кулаком в область обличчя ОСОБА_13 , в результаті яких останній, злякавшись, почав тікати. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на відкрите заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 побігли за ОСОБА_13 та, наздогнавши його поблизу будинку № 56, розташованого в м-ні м. Первомайського Харківської області, збили останнього з ніг, після чого почали ногами і руками наносили удари в область тулуба та голови, чим спричинили ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді двох синців на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 56-ПР/16, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після цього з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_13 обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 дістали 180 гривень та банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходилися грошові кошти в сумі 57 гривень, тим самим заволоділи грошовими коштами. При цьому обвинувачені достовірно знали, що банківська картка є офіційним документом та що на ній знаходяться грошові кошти. Побоюючись фізичної розправи з боку обвинувачених, ОСОБА_13 повідомив їм захисний пін-код вказаної картки. Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, обернувши викрадене майно на свою користь.
Не погодившись з рішенням районного суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_7 подали на нього апеляційну скаргу.
До початку апеляційного розгляду прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги в порядку ст.403 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року та закрити кримінальне провадження стосовно нього.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, обвинувачений посилається на те, що злочини, передбачені ч.2 ст.186, ч.1 ст.357 КК України, не вчиняв, оскільки він не бив потерпілого, ОСОБА_13 сам дав йому банківську карту та повідомив пін-код, після чого він зняв у банкоматі 50 грн. і забув повернути картку, адже знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, апелянт зазначає, що у ході досудового розслідування він не читав, що зазначено в протоколах огляду місця події та слідчого експерименту від 18.04.2016 року проведеного за його участю; показання свідка ОСОБА_15 не доводять його вину за пред'явленим обвинуваченням та суперечать поясненням свідка ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_9 ; під час судового розгляду не допитувався потерпілий ОСОБА_13 , який належним чином не був повідомлений, у зв'язку з чим оскаржуваний вирок підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді; доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту; думку прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та оскаржуваний вирок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченогоОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини вчинення обвинуваченимиОСОБА_7 та ОСОБА_9 злочинів згідно пред'явленого обвинувачення, дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував їх дії та обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, та обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України.
Апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , що містять твердження про припущення та помилковість висновків суду, зазначених у вироку, а також їх суперечність фактичним обставинам справи, мають суто суб'єктивний характер та спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності у зв'язку з обраною лінією захисту. Такі твердження обвинуваченого повністю спростовуються об'єктивними відомостями дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні за участю сторін, внаслідок чого судом надано їм обґрунтовану оцінку в нарадчій кімнаті за наслідками проведення всього судового розгляду.
Зокрема, суд першої інстанції послався у вироку в обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України на низку доказів, які походять з різних джерел, що безпосередньо стосуються подій злочинів та їх наслідків, тому є належними та допустимими доказами.
Твердження обвинуваченого та захисника про відсутність даних, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, спростовуються об'єктивними даними, які суд встановив під час судового розгляду, досліджуючи показання свідка ОСОБА_15 , а також відомості, зазначені в письмових доказах, зокрема:
- у висновку судово-медичної експертизи № 56-ПР/16 від 16 березня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_13 мають місце по одному синцю на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, які виникли внаслідок ударної дії тупих предметів, характерні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, та могли утворитися в строк та спосіб вказаний в обставинах справи, і які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
- у протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього від 16 березня 2016 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 вказав місце, де на нього 16 березня 2016 року було скоєно напад, а саме ділянка місцевості, розташована біля буд. № 48 в мікрорайоні м. Первомайський Харківської області, біля аптеки «Здоров'я». Будь-яких слідів при огляді ділянки не виявлено;
- у протоколі пред'явлення особи для впізнання та фототаблиці до нього від 16.03.2016 вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 за фотознімками впізнав особу, яка 16 березня 2016 року скоїла відносно нього насильство, спричинила тілесні пошкодження та відкрито заволоділа 180 гривнями та банківською карткою «Приват Банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходилися грошові кошти в сумі 57 гривень. Дана особа знаходиться на фотографії під № 4, і це ОСОБА_7 ;
- у протоколі пред'явлення особи для впізнання та фототаблиці до нього від 16.03.2016 вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 за фотознімками впізнав особу, яка 16 березня 2016 року скоїла відносно нього насильство, спричинила тілесні пошкодження та відкрито заволоділа 180 гривнями та банківською карткою «Приват Банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходилися грошові кошти в сумі 57 гривень. Дана особа знаходиться на фотографії під № 3, і це ОСОБА_9 ;
- у виписці по карті «Приват Банк» № НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_13 вбачається, що на 15.03.2016 на рахунку знаходилися гроші в сумі 1104 гривні і в цей же день було знято з рахунку 1000 гривень. 16.03.2016 року в банкоматі 6490122 було знято з рахунку 50 гривень;
- у протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього від 16 березня 2016 року вбачається, що місцем огляду є службовий кабінет № 40, який розташований на 4 поверсі Первомайського ВП ГУНП в Харківській області. На стільці сидить громадянин ОСОБА_9 , який добровільно видав грошові кошти в сумі 113 гривень;
- у протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього від 16 березня 2016 року вбачається, що місцем огляду є службовий кабінет № 40, який розташований на 4 поверсі Первомайського ВП ГУНП в Харківській області. В ході огляду ОСОБА_7 добровільно видав грошові кошти в сумі 173 гривні номіналом купюр: 100, 20, 10, 5, 2, 1, які частково були в подальшому повернуті ОСОБА_7 , а також банківську картку № НОМЕР_1 ;
- у протоколі огляду предмету від 16 березня 2016 року вбачається, що були оглянуті грошові кошти в сумі 163 гривні а саме: купюра номіналом 20 гривень, № ПА 29522229; купюра номіналом 20 гривень, №МИ 6386340; купюра номіналом 20 гривень, № ПА 6608636; купюра номіналом 20 гривень, № ТК 7428599; купюра номіналом 20 гривень, № ПИ 8531018; купюра номіналом 20 гривень, № МИ 3567912; купюра номіналом 10 гривень, № НК 9235829; купюра номіналом 10 гривень, № КЄ 1112371; купюра номіналом 10 гривень., № КЕ 3869521; купюра номіналом 10 гривень, № НИ 7131768; купюра номіналом 2 гривні, № СБ 2800756; купюра номіналом 1 гривня, № РЄ 3384328. Банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_1 . Одна пачка дитячого харчування «Малиш», одна упаковка дитячих підгузників «Ратрегз»;
- у протоколі слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 18.04.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_9 вбачається, що місцем проведення слідчого експерименту є територія біля буд. 48 в 1/2 м-ні м. Первомайський Харківської області, де підозрюваний ОСОБА_9 пояснив та показав механізм спричинення 16.03.2016 тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , а саме, зайшовши за кут аптеки «Здоров'я» він показав місце, де він наніс ОСОБА_13 один удар кулаком в обличчя. Також вказав, що ОСОБА_7 , який стояв поруч з ним, також наніс один удар в обличчя ОСОБА_13 , після чого злякавшись, ОСОБА_13 почав тікати, а ОСОБА_9 та ОСОБА_7 побігли за ним. Наздогнавши його біля буд. 56 в м-ні м. Первомайський, вони збили його з ніг та руками та ногами нанесли декілька ударів в область тулуба та голови. Після чого ОСОБА_7 забрав з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 180 гривень та банківську картку «Приват банк». Вказане майно вони розділили між собою, а саме: ОСОБА_9 забрав грошові кошти в сумі 180 гривень, а ОСОБА_7 забрав банківську картку;
- у протоколі слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 18.04.2016, за участю підозрюваного ОСОБА_7 вбачається, що місцем проведення слідчого експерименту є територія біля буд. 48 в 1/2 м-ні м. Первомайський Харківської області, де підозрюваний ОСОБА_7 показав як він 16.03.2016, зайшовши за кут аптеки «Здоров'я», наніс один удар в обличчя ОСОБА_13 , після того як ОСОБА_9 вже один раз ударив останнього в обличчя кулаком. Злякавшись, ОСОБА_13 почав тікати, а ОСОБА_9 та він побігли за ним. Наздогнавши його біля буд. 56 в 1/2 м-ні м. Первомайський вони збили його з ніг, і почали руками та ногами наносити удари ОСОБА_17 в область тулуба та голови. Потім він забрав з внутрішньої кишені куртки ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 180 гривень та банківську картку «Приват банк». Після цього вказане майно вони розділили, а саме: ОСОБА_9 забрав грошові кошти в сумі 180 гривень, а він забрав банківську картку, з якої в подальшому з банкомату біля АТБ-Маркет зняв грошові кошти в сумі 50 гривень;
- у висновку судово-психіатричної експертизи №737 від 02.10.2018 вбачається, що ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
Свідок ОСОБА_15 надав суду першої інстанції пояснення про те, що в березні 2016 року, точної дати не пам'ятає, в нічний час він диспетчером таксі був направлений на виклик до залізничного вокзалу в м. Первомайський. До автомобіля сіли троє чоловіків та жінка з дитиною, та запропонували відвезти їх до буд. № 48 що в мікрорайоні, а саме до аптеки «Здоров'я». По приїзду за вказаною адресою троє чоловіків вийшли з автомобіля та пішли в бік аптеки. Жінка з дитиною залишилися в таксі. Через деякий час троє чоловіків повернулись з пакунком в руці і запропонували відвезти їх на третій мікрорайон до магазину «Ласточка», де по приїзду вони всі разом вийшли з автомобіля, а він поїхав на інший виклик.
Більш того, під час судового розгляду цього кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 16 березня 2016 року, близько 02 години 30 хвилин, він разом з потерпілим ОСОБА_13 знаходилися біля магазину «АТБ», де потерпілий передав йому банківську картку та повідомив пін-код, а він зняв гроші в сумі 50 гривень, після чого вони купили пиво та почали випивати. В подальшому обвинувачений забув повернути вказану банківську картку потерпілому і 16.03.2016 в приміщенні службового кабінету в Первомайському ВП ГУНП в Харківській області він добровільно видав цю банківську картку.
Обвинувачений ОСОБА_9 в суді першої інстанції пояснив, що добровільно показував та надавав пояснення відносно обставин, які відображені в протоколі слідчого експерименту, підтвердив факт нанесення ним одного удару в обличчя ОСОБА_13 та одного удару в обличчя обвинуваченим ОСОБА_7 , однак заперечував факт нанесення ударів руками та ногами в область тулуба та голови потерпілого, а також заперечував факт заволодіння ним та ОСОБА_7 грошових коштів та банківської картки. Чому дані, які відображені в протоколі слідчого експерименту, відрізняються від його показів, наданих ним в судовому засіданні, пояснити не зміг.
Апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги показання свідка ОСОБА_18 , спростовуються висновками суду, наведеними в мотивувальній частині вироку стосовно того, що ці показання свідка, у сукупності з іншими дослідженими доказами, є не спроможними, надуманим, такими що не відповідають дійсним обставинам справи, та суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_9 і свідка ОСОБА_15 , які детально викладені в оскаржуваному судовому рішенні, а також наведеним вище доказам, які містяться в протоколах слідчих дій - огляду місця події та проведення слідчого експерименту.
У колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_15 , які були отримані судом безпосередньо під час судового розгляду за участю сторони захисту, а також досліджені докази у справі. Крім того, апеляційна скарги обвинуваченого ОСОБА_7 не містять будь-яких об'єктивних даних, які б ставили ці докази та показання свідка ОСОБА_15 під сумнів.
На думку колегії суддів, всі ці обставини свідчать, що доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника щодо непричетності обвинуваченого до вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, - є безпідставними, повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами та показанням сторін у цьому кримінальному провадженні та підтверджують намагання ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності і справедливого покарання за вчинені злочини.
Доводи сторони захисту про те, що судовий розгляд без участі потерпілого ОСОБА_13 , у зв'язку з чим судом було допущено неповноту розгляду - є суб'єктивним, оскільки згідно матеріалів цього судового провадження вбачається, що судом неодноразово здійснювався виклик свідка ОСОБА_13 в судове засідання для його допиту, шляхом направлення на його адресу місця мешкання судових викликів, але ці повідомлення поверталися до районного суду із відміткою про закінчення терміну зберігання (т.2 арк.16, 34, 39, 86, 100, 124, 125).
22 лютого 2019 року в судове засідання прокурором було надано суду рапорти на ім'я начальника Первомайського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_19 від 14.01.2019 року та 21.02.2019 року, згідно відомостей яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 за адресою свого мешкання: АДРЕСА_5 , відсутній, встановити місце знаходження потерпілого не представилось можливим (т.3 арк.58, 59).
Крім того, згідно даних журналу та звукозапису судового засідання від 22 лютого 2019 року, у цьому судовому засіданні, з урахуванням думки усіх учасників провадження, судом розглянуто та на місці ухвалено у залишенні без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про виклик та допит в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_13 , оскільки останній судові виклики не отримує, згідно наданих рапортів за місцем мешкання не перебуває, а у суду відсутні процесуальні можливості доставити приводом потерпілого до суду (т.3 арк.64-67, 80).
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закінчення судового розгляду за цим кримінальним провадженням без допиту потерпілого ОСОБА_13 , у зв'язку з чим апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 в цій частині також є суб'єктивною та безпідставною.
Отже, версія та доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про незгоду з оскаржуваним вироком суду першої інстанції, а також щодо суперечливості та відсутність достовірних доказів на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, мають суто суб'єктивний та безпідставний характер, пов'язаний з обраним способом захисту, що обумовлює необхідність відмови у задоволенні поданої апеляційної скарги сторони захисту в цій частині.
Достовірність та об'єктивність загальної сукупності наведених у вироку суду першої інстанції доказів не викликають сумнівів, оскільки вони отримані без порушень кримінального процесуального закону, узгоджуються один з одним, належність та допустимість яких, обґрунтовано визнана судом.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 357КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене попередньою змовою групою осіб, та викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного обвинувального вироку, не вбачається.
Разом з цим, враховуючи ту обставину, що обвинуваченого ОСОБА_9 тимчасово було залишено в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для розгляду цього кримінального провадження в суді першої інстанції, на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_9 належить зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 31 жовтня 2018 року по 14 березня 2019 року включно, із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_9 залишити без змін.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 31 жовтня 2018 року по 14 березня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Головуючий -
Судді -