Провадження № 11-сс/821/222/19 Справа № 695/3667/19 Категорія: ст.ст.181, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 грудня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2019 року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаької області, з середньою освітою, працює водієм у Пальмирівській підзвітній виробничій дільниці ДП «Златодар», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з покладенням обов'язків: прибувати до кабінету слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; постійно носити засіб електронного контролю. Строк дії ухвали до 12 січня 2020 року,
Слідчий Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 12.11.2019 року звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, № 12019250150001027 від 10.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України. Клопотання погоджено прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 .
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.11.2019 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній в с. Вознесенське, Золотоніського району, Черкаської області, зі сторони с. Богуславець у напрямку ст. Пальмира, в порушення вимог пунктів 2.3 б) та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, будучи не уважним, не стежачи за дорожньою обстановкою та знаходячись поблизу перехрестя з провулком 2-м Центральним, в момент виникнення перешкоди для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_10 , яка перебувала в сидячому положенні на проїзній частині з велосипедом моделі «Україна», яку міг об'єктивно виявити, маючи технічну можливість уникнути наїзду, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на останню.
Після чого, ОСОБА_7 , усвідомлюючи безпорадний стан потерпілої ОСОБА_10 , внаслідок завданих їй в ході наїзду автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 тілесних ушкоджень, завідомо знаючи та усвідомлюючи, що потерпіла позбавлена можливості самостійно вжити заходів для самозбереження, маючи змогу надати їй допомогу, залишив її в небезпечному для життя стані, в порушення вимог п.2.10 а), г) та д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не вжив заходів для надання медичної допомоги потерпілій, чи виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомив про дану дорожньо-транспортну пригоду орган, чи уповноважений підрозділ Національної поліції, та з місця події зник.
Внаслідок вказаних протиправних дій потерпіла ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження від яких, знаходячись на місці пригоди, померла.
10 листопада 2019 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11 листопада 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 12 січня 2020 року включно, з покладенням обов'язків: прибувати до кабінету слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; постійно носити засіб електронного контролю.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2019 р. та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вказує, що стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, оскільки санкція статті КК України, що йому інкримінована, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Тому підозрюваний розуміє, що у разі доведення вини в судовому порядку йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на тривалий термін. Крім того, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується поведінкою останнього, який безпосередньо після вчинення кримінального правопорушенням зник з місця події, з метою уникнення кримінальної відповідальності, не повідомивши про ДТП працівників поліції та швидкої медичної допомоги та був затриманий працівниками поліції в ході проведення оперативно-розшукових заходів через 4 години після вчиненого кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 10.11.2019 року.
Крім того, наявність ризику можливого тиску підозрюваного на свідків та потерпілих, оскільки перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення може незаконно впливати на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні змінили свої показання на його користь, враховуючи, що на даний час вживаються заходи з метою встановлення та допиту усіх можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, прокурором із посиланнями на практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Оцінюючи в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому, з огляду на особу підозрюваного, з метою забезпечення належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків, попередження можливості його переховування від органів досудового розслідування та/ або суду, вчинення ним дій щодо перешкоджання кримінальному провадженню, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після вчинення кримінального правопорушення, який зник з місця події, зважаючи на суспільний інтерес, прокурор вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім з метою запобігання зазначеним ризикам.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2019 року без змін.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний та його захисник просили відхилити апеляційну скаргу прокурора.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, думку підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя указаних вище вимог закону дотримався. Висновок слідчого судді про обґрунтованість висунутої підозри відповідає матеріалам провадження. Зокрема, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Колегія суддів, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину, вбачає, що обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЄСПЛ присутня.
Колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, вбачаючи, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби здатний належно сприяти добросовісній процесуальній поведінці підозрюваного, враховуючи, що підтверджених даних про порушення ним умов цього запобіжного заходу немає.
Судова колегія також погоджується з позицією слідчого судді щодо врахування даних про особу підозрюваного, зокрема, що він має постійне місце проживання та роботи, позитивні характеристики, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення клопотання слідчого.
Виходячи з цього, колегія суддів вбачає, що прокурором була доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу взагалі, однак не була доведена необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зокрема. Тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого та застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2019 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :