04 грудня 2019 року
м. Харків
Справа № 643/15291/18
Провадження № 22ц/818/4762/19
Категорія: про встановлення факту,
Що має юридичне значення
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,
учасники справи:
заявник : ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Харківська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року у складі судді Сугачової О.О., -
встановив:
25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою, в якій просила визнати факт її проживання однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , разом із спадкодавцями: ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_3 (баба).
Заява обґрунтована тим, що починаючи із дати народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із дідом - ОСОБА_4 , бабою - ОСОБА_3 та матір'ю - ОСОБА_2 .
На прохання батька вона знімалася із реєстрації за вищевказаною адресою та реєструвала місце свого проживання спочатку за адресою: АДРЕСА_2 , а пізніше за адресою: АДРЕСА_3 , однак за останніми адресами фактично не проживала.
Після смерті діда - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ., успадкували її баба - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла, а ІНФОРМАЦІЯ_5 померла баба заявника - ОСОБА_3 .
Заявник вказувала, що на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 . Встановлення юридичного факту їй необхідно для оформлення права на спадщину, яке ніким не оспорюється.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2019 року є необґрунтованим та незаконним, судом не прийнято до уваги покази допитаних свідків, які засвідчили факти викладені в заяві, а також суд не скористався своїм правом та не витребував необхідні докази за своєю ініціативою.
У відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2019 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів щодо факту спільного сумісного проживання разом з ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ) на час їх смерті у період з 2014-2015 років.
Зазначає, що належних та допустимих доказів в розумінні ст. 77-80 ЦПК України заявником до суду не надано, показання свідків, допитаних під час судового розгляду в суді першої інстанції є суперечливі та жоден зі свідків не міг чітко відповісти на запитання де ж саме ОСОБА_1 постійно проживала: чи за місцем реєстрації у належній їй на праві власності квартирі чи за місцем відкриття спадщини.
Крім того вказує, що твердження заявника щодо її звернення до приватного нотаріуса Васікової Ю.В. з питань оформлення спадщини, також не підтверджено доказами.
В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Хрущ Є.І. в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, а учасниками справи не заперечувалося, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 40).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а.с. 42).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 2313 ( а.с. 41).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємицями майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , порівну є його дружина та дочка - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , спадкове майно складається з жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а.с.38,39).
Згідно технічного паспорта від 13 липня 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належало по Ѕ частки жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а.с. 31).
ОСОБА_1 на час смерті спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки встановлення такого факту необхідно їй для подальшого вирішення питання щодо права на спадкування і вона є єдиною особою спадкоємцем.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання зі спадкоємцями, ОСОБА_1 визначила в якості третьої особи Харківську міську раду.
У відповідності до положень ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.
Отже, зі справи вбачається наявність спору про право, оскільки в залежності від вирішення судом вимог ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання на час смерті зі спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залежить і обсяг прав органу місцевого самоврядування - Харківської міської ради щодо визнання спадщини відумерлою. У передбаченому законом порядку і строки до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 також не зверталася.
Відкривши провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (постійного проживання зі спадкодавцями), та ухваливши рішення про відмову в задоволенні цієї заяви, суд першої інстанції припустився помилки про визначення питання щодо виду провадження, за яким має розглядатися заява ОСОБА_1 та вирішуватися зазначені в ній питання.
Так, відповідно до вимог частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових права або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким саме чином внормовано це питання і частиною 4 ст. 315 ЦПК України, в силу якої суддя залишає заяву без розгляду, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, за правилами якого (розгляду) вирішується і ця справа.
Зазначені положення цивільного процесуального закону узгоджуються з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.01.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно із якими в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов'язані з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті, зазначивши, що встановлення цього факту їй необхідно для прийняття спадщини.
Разом з тим, заінтересована особа Харківська міська рада у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття може звернутися у суд з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Отже, у даному випадку не можна вважати, що у цій справі відсутній спір про право.
Проте, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та розглянув заяву про встановлення факту сумісного проживання в окремому провадженні.
За таких обставин рішення суду першої інстанції відповідно до ч.4 ст.315, п.4 ч.1 ст.374 та ст.377 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Судове рішення апеляційної інстанції, яким заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, не позбавляє права заявника звернутися до суду у встановленому ЦПК України порядку із позовом про захист своїх прав.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.4 ч.1 ст. 374, ст. ст.ст. 377, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.
Головуючий: П.В. Кісь
Судді : О.М. Хорошевський
В.Б. Яцина