Провадження № 11-сс/818/2145/19 Головуючий І інстанції - ОСОБА_1
Справа № 629/5672/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
09 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2019 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 від 06.11.2019 про закриття кримінального провадження № 12014220380000967 від 06.05.2014 за частиною 1 статті 122 КК України,
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2019 у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №12014220380000967 від 06.05.2014 року, відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2019; постановити нову ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_7 , скасувати постанову старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 06.11.2019 про закриття кримінального провадження № 12014220380000967 від 06.05.2014 за частиною 1 статті 122 КК України.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, висновок суду про наявність обставин події, за яких застосування оборони вважалося б допустимим та необхідним, суперечать фактичним обставинам кримінального провадження.
Лозівський міськрайонний суд Харківської області, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги заявника, порушив норми матеріального права, а саме статтю 36 КК України в частині трактування поняття необхідної оборони. Всупереч ухвалі Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.09.2015 слідчий ОСОБА_8 не врахував доводів заявника про те, що тілесні ушкодження були йому заподіяні під час взаємної сварки зі ОСОБА_9 , при цьому сам потерпілий не завдав та не мав наміру завдавати ОСОБА_9 жодних ушкоджень, у зв'язку з чим останній не мав права на необхідну оборону, а навмисно зламав йому пальця.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілого ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту скарги ОСОБА_7 від 12.11.2019 вбачається, що у провадженні Лозівського ВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження за № 12014220380000967 від 06.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною1 статті 122 КК України.
Підставою внесення даних відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 05.05.2014.
З витягу з ЄРДР від 06.05.2014 вбачається, що 02.04.2014 невідома особа в під'їзді будинку АДРЕСА_1 , спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 був визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
06.11.2019 старшим слідчим Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220380000967 від 06.05.2014 за ознаками частини 1 статті 122 КК України. При цьому, старший слідчий прийшов до висновку, що ОСОБА_9 знаходився у стані необхідної оборони, у зв'язку з чим дане провадження підлягає закриттю.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до висновку, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні органом досудового розслідування були виконані вимоги статей 2, 40, 93, 94 КПК України і слідим проведені всі необхідні слідчі дії для перевірки обставин, відомості за якими були внесені до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення, а також на усунення протиріч, в результаті яких слідчий, оцінивши зібрані ним докази, прийняв обґрунтоване рішення про закриття провадження у справ. Слідчий обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_9 знаходився у стані необхідної оборони.
З таким висновком слідчого судді апеляційний суд погодитись не може, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження, як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи є, передбачені статтею 284 КПК України, підстави для його закриття.
Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (статті 9, 283, 284 КПК України).
Положеннями статті 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладає обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад усіх обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, та чи усі ці обставини перевірені та їм надана належна правова оцінка.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені статтею 284 КПК України підстави для його закриття.
Натомість, у даному кримінальному провадженні, ці вимоги закону як старшим слідчим Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , так і слідчим суддею, не виконані, а відтак їх рішення, відповідно, постанова про закриття кримінального провадження від 06.11.2019 та ухвала слідчого судді від 19.11.2019 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 про скасування цієї постанови, - підлягають скасуванню з наступних підстав.
Згідно з приписами частини 1 статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Тобто, право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певної підстави, яка відповідно до вищезазначеної норм КК України характеризується двома елементами: вчиненням особою суспільно небезпечного посягання та необхідністю його негайного відвернення або припинення.
Колегія суддів вважає, що старшим слідчим не правильно надана оцінка співмірності вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного посягання та необхідністю його відвернення або припинення з боку ОСОБА_9 .
Слідчий суддя, при ухваленні судового рішення, не звернув увагу на те, що матеріали кримінального провадження не вказують на те, що ОСОБА_9 захищався саме від суспільно-небезпечного посягання, а висновки старшого слідчого про наявність необхідної оборони та про відсутність перевищення меж необхідної оборони, не відповідають фактичним обставинам подій, які мали місце 02.04.2014, які виникли між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , та наявними доказами у матеріалах кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, викладені в заяві потерпілого ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення, слідчим в повній мірі не перевірені та їм не надано належної кримінально-правової оцінки.
Зазначені обставини дають підстави колегії суддів зробити висновок, що органом досудового розслідування не вжиті всі необхідні заходи для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, а слідчим суддею судовий розгляд проведено неповно і необ'єктивно.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді від 19.11.2019 та постанова старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 06.11.2019 підлягають скасуванню, а матеріали кримінального провадження поверненню прокурору для організації досудового розслідування.
Керуючись ч. 2 ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2019 - скасувати і постановити нову.
Скаргу ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220380000967 від 06.05.2014 - задовольнити.
Постанову старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 06.11.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014220380000967 від 06.05.2014 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження направити прокурору для організації досудового розслідування.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: