Постанова
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Харків
справа № 636/1424/19
провадження № 22-ц/818/5238/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),
суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Кравченко О. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - військова частина НОМЕР_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 серпня 2019 року, ухвалене у складі судді Оболєнської С.А., -
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що протягом 25 календарних років проходив військову службу у Збройних Силах України, є ветераном військової служби, учасником бойових дій.
З 1997 року він перебував на квартирному обліку, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 67 від 02 квітня 2018 року його було звільнено з військової служби у запас на підставі пп. «і» наказу командувача Сухопутних військ збройних Сил України (по особовому складу) від 16 лютого 2018 року та за п.1 ч.8 ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Проколом № 8 засідання житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 його та членів його родини знято з квартирного обліку по в/ч НОМЕР_1 .
Посилаючись на те, що вказане рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх семей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року, ОСОБА_1 просив визнати рішення житлової побутової комісії в/ч НОМЕР_1 від 31 серпня 2018 року оформлене протоколом №8 щодо зняття його з квартирного обліку таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зобов'язати житлову комісію в/ч НОМЕР_1 поновити його та членів його сім'ї на квартирному обліку відповідно до зареєстрованої на час звільнення його з військової служби в запас дати та черги.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення житлової комісії військової частини про зняття його з квартирного обліку суперечить вимога чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого ним позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовим розглядом встановлено, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас відповідно до пункту «ї» частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 квітня 2018 року № 67 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 оформленим протоколом № 8 від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку по військовій частині НОМЕР_1 .
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у пункті 62 Положення та частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Установлено, що позивача звільнено із військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку дії контракту, що позбавляє його права залишатися на квартирному обліку військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , оскільки підставою для звільнення в запас було закінчення строку дії контракту, а не вік, стан здоров'я або скорочення штатів чи проведення інших організаційний заходів.
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
При цьому вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 правомірно було знято з квартирного обліку, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого ним позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для його скасування, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2019 року.
Головуючий Р.М.Піддубний
Судді А.В.Котелевець
О.Ю. Тичкова