Справа № 2610/8196/2012
Провадження № 4-с/761/325/2019
11 грудня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадження №52415363 щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», -
У грудні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Як передбачено ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Між тим, ЦПК України не передбачені дії суду у разі виявлення недоліків поданої до суду скарги.
Як вказано у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК (у редакції до 15.12.2017 року).
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, скаржник надав копію постанови Київського апеляційного суду від 04.02.2019 року у справі №761/18713/17, яка роздрукована із Єдиного державного реєстру судових рішень та не містить будь-яких ідентифікуючих даних, в тому числі тих, які б підтверджували обставини, на які посилається скаржник.
При цьому, доказів неможливості подання до суду належним чином завіреної копії вказаного судового рішення не надано, з відповідним клопотанням скаржник не звернувся.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно,
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Тому, скаржнику необхідно надати суду та копії у відповідності до кількості учасників справи постанови Київського апеляційного суду від 04.02.2019 року у справі №761/18713/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 177, 185, 447, 451 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадження №52415363 щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», - залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.