Справа № 554/8093/19 Номер провадження 33/814/1072/19Головуючий у 1-й інстанції Струков О. М. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
10 грудня 2019 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Сідько С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зуївці, Миргородського району, Полтавської області, працює на посаді помічника бурильника КРС ТОВ «ЦЗЯНЬЕ Україна», не одруженого, паспорт - НОМЕР_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 . адвоката - Сідько С. І. на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2019 року,-
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього судовий збір 384 гривні 20 копійок на користь держави.
Судове рішення мотивовано тим, що 04 вересня 2019 року, близько 02 години 02 хвилин гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем «Volkswagen Golf» д. н.з. « НОМЕР_3 » в м. Полтава по вул. Героїв Чорнобильців з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про звільнення його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, ст. 130 КУпАП та передання матеріалів справи на розгляд трудовому колективу ТОВ «ЦЗЯНЬЄ Україна», для застосування до нього заходів громадського впливу відмовив за безпідставністю, оскільки у останнього відсутні будь-які пом'якшуючі або реабілітуючі обставини.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокатом Сідько С. І. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2019 року, та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передавши матеріали на розгляд трудовому колективу ТОВ « ЦЗЯНЬЄ Україна» для застосування заходів громадського впливу, а провадження у справі закрити. Тимчасово вилучене посвідчення водія ОСОБА_1 повернути власнику.
З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 , зазначив, що він не заперечував факту, керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та у скоєному щиро розкаявся, за кермо транспортного засобу сів з метою термінового прибуття до хворої матері. Відзначив, що суд прийшов до помилкового висновку зазначивши про відсутність будь-яких пом'якшуючих обставин, оскільки пом'якшуючі обставини, передбачені КУпАП були оголошені під час розгляду матеріалів справи та підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі фактичні обставини справи, кваліфікація дій та доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не заперечуються апелянтом, ці обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку апеляційного суду, водії, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, становлять підвищену суспільну небезпечність для учасників дорожнього руху, бо є причиною дорожньо-транспортних пригод із тяжкими наслідками. В зв'язку з цим, санкція даної норми закону з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативною та суворою. Тому, навіть з урахуванням особи ОСОБА_1 , його відношення до вчиненого, що на його утриманні перебувають батьки, працюючого, позитивної характеристики та клопотання трудового колективу, навіть ці обставини не є переконливими стосовно доцільності застосування до нього заходів громадського впливу.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку зазначивши, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які пом'якшуючі або реабілітуючі обставини, хоча і заслуговують на увагу, але при перегляді в суді апеляційної інстанції, ці обставини в повній мірі враховані.
Таким чином, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, що на його утриманні перебувають батьки, працює, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, але об'єктивних та достатніх підстав для його звільнення від адміністративної відповідальності в порядку ст.21 КУпАП, апеляційний суд не знаходить.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним, а також необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових аналогічних правопорушень як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.
За наявності зазначених обставин, підстав для скасування постанови судді, з мотивів викладених в апеляційній скарзі адвоката Сідько С. І., апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Сідько Світлани Івіанівни - залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопад 2019 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Маліченко