Справа № 760/6238/16-ц
2-п-23/19
02 грудня 2019 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, повернення сторін в попередній стан шляхом визнання права власності на квартиру,
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, повернення сторін в попередній стан шляхом визнання права власності на квартиру.
Відповідач ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про скасування зазначеного заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному судовому порядку.
Свої вимоги відповідач мотивує тим, що не погоджується з ухваленим заочним рішенням. Розгляд справи відбувся без участі сторони відповідача, про розгляд справи їй відомо не було, тому відзив на позовну заяву поданий не був. У відповідача наявні докази, які є істотними та беззаперечними для правильного вирішення спору, оскільки судом у якості доказу в основу рішення покладений протокол допиту свідка у кримінальному провадженні, який не є належним доказом. Зазначений протокол допиту свідка був отриманий з порушенням закону, а його оригінал не досліджувався. Наявний у відповідача протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 в кримінальному провадженні спростовує наведене в позовній заяві.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись. Згідно вимог закону їх неявка розгляду заяви не перешкоджає.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази,суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, повернення сторін в попередній стан шляхом визнання права власності на квартиру (т. 2, а.с. 100-109).
Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заявник посилається на те, що не погоджується з ухваленим заочним рішенням. Розгляд справи відбувся без участі сторони відповідача, про розгляд справи їй відомо не було, тому відзив на позовну заяву поданий не був. У відповідача наявні докази, які є істотними та беззаперечними для правильного вирішення спору, оскільки судом у якості доказу в основу рішення покладений протокол допиту свідка у кримінальному провадженні, який не є належним доказом. Зазначений протокол допиту свідка був отриманий з порушенням закону, а його оригінал не досліджувався. Наявний у відповідача протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 в кримінальному провадженні спростовує наведене в позовній заяві.
Законом визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 та ухвалив заочне рішення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлялась, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Судові повістки, що направлялися на її дві адреси, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до частин 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Виходячи з цього порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи суд вважає належним.
Крім того, провадження в справі було відкрито 19 травня 2016 року, а заочне рішення ухвалене 29 травня 2017 року. Про наявність зазначеної справи в провадженні суду відповідачу ОСОБА_1 було відомо, оскільки 17 жовтня 2016 року вона подавала до канцелярії суду пропозицію вирішення спору в позасудовому порядку (мирним шляхом) (т. 1, а.с. 95). У жодне з судових засідань відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, судову кореспонденцію не отримувала.
Фактично доводи заяви про перегляд заочного рішення суду ґрунтуються на поясненнях сторони заявника. Суду не надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, заява про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 280-289 ЦПК України, суд, -
Залишити без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, повернення сторін в попередній стан шляхом визнання права власності на квартиру.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: