Справа № 349/1050/19
Провадження № 22-ц/4808/1502/19
Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.
Суддя-доповідач Бойчук
10 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів Мелінишин Г.П., Томин О.О.,
з участю секретаря Турів О.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 08 жовтня 2019 року під головуванням судді Лошак О.О. у м. Рогатин
ОСОБА_1 19 червня 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
В обгрунтування позову зазначила, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. За час спільного проживання в них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми. Діти проживають разом з матір'ю, перебувають на її повному утриманні. Батько дітей ОСОБА_2 не надає коштів на їх утримання, чим ставить сім'ю у скрутне матеріальне становище. Позивачці важко одній утримувати двох дітей, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється брати участь в утриманні дітей, просила позов задовольнити.
Рішенням Рогатинського районного суду від 08 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочато з 19 червня 2019 року і проводиться щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення є незаконним і необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, без з'ясування всіх обставин справи.
Апелянт зазначає, що суд не врахував обставин, які впливають на його матеріальний стан та можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, що призвело до визначення судом розміру аліментів, яке ставить його у скрутне матеріальне становище.
Апелянт зсилається на те, що у нього є труднощі з офіційним працевлаштуванням, у звязку з чим він змушений погоджуватися на тимчасові заробітки, але при цьому намагається знайти постійну роботу.
При винесенні рішення суд першої інстнації не врахував, що його дохід є нерегулярним та те, що на даний момент дуже важко знайти роботу з офіційним працевлаштуванням.
Тому оскаржуване рішення ухвалене без жодних доказів його матеріального становища, які б могли свідчити про реальну можливость сплачувати аліменти в розмірі визначену судом на кожну дитину щомісячно.
Апелянт також зазначає, що він працевлаштувався у «ФОП ОСОБА_5 » РНОКПП № НОМЕР_1 , де з 17.10.2019 працює на посаді вантажника з щомісячним окладом 4 173 грн, що відповідає встановленій законом мінімальній заробітній платі в 2019 році. Тому з даною заробітною платою він позбавлений можливості виконати вказане рішення суду.
З вказаних підстав оскаржуване рішення є необгрунтованим та незаконним.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити розмір щомісячних аліментів в сумі 1000 грн на кожну дитину.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 виданими Черченською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області 26 серпня 2011 року та 18 травня 2013 року.
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно довідки виконавчого комітету Черченської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року № 370 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_6 та дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутні істотні підстави, які могли б впливати на виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків щодо фінансового забезпечення дітей.
Проте, до такого висновку суд дійшов передчасно та без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
Спірні правовідносини сторін виникли із сімейних відносин та регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Судом першої інстанції було встановлено що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Позивач при зверненні до суду зазначала, що у відповідача є можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки ОСОБА_2 періодично виїжджає до Республіки Польщі на заробітки і має дохід.
Проте, позивачем не надано доказів такого ствердження, а тому не може враховуватись судом при визначенні необхідних до стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Крім того, у матеріалах справи міститься довідка від 18.10.2019 видана ФОП ОСОБА_5 про те, що останній працює у ФОП з 17.10.2019 і його заробіток за місцем його роботи щомісячно складає 4 173 грн. Доводів щодо інших видів доходів, окрім як за місцем роботи ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначаючи розмір аліментів з відповідача на утримання неповнолітніх дітей, суд не врахував, що відповідач на заробітки за кордон не їздить, тому не взмозі надавати матеріальну допомогу у визначеному судом першої інстанції розмірі.
Враховуючи прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, який становить з 1 січня 2019 року - 2027 грн, з 1 липня - 2118 грн, з 1 грудня - 2218 грн та майновий стан відповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що на утримання неповнолітніх дітей з відповідача необхідно стягнути по 1 500 грн на кожну дитину щомісячно (що становить не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік)у, виходячи з матеріального стану відповідача та вимог ч. 1 ст. 182 СК України.
Доводи апелянта про те, що він може сплачувати аліменти на кожну дитину у розмірі по 1 000 грн щомісячно, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач є молодою працездатною особою, тому зобов'язаний працювати і турбуватися про гармонійний розвиток дітей та брати у часть у їх вихованні.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на неповнолітніх дітей слід змінити з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови, а в решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рогатинського районного суду від 08 жовтня 2019 року змінити.
Зменшити розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1 500 гривень на кожну дитину. В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її підписання і у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: Г.П. Мелінишин
О.О. Томин