Провадження № 22-ц/803/8684/19 Справа № 211/7227/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
10 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Черкас Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 посилалася на те, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя померлій ОСОБА_4 належала однокімнатна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт на ім'я ОСОБА_2 09 листопада 2013 року нотаріусом ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено, оскільки вказана квартира станом на 31 грудня 2012 року за померлою ОСОБА_4 не зареєстрована. Їй стало відомо, що ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, та 27 грудня 2011 року Довгинцевським районним судом м.Кривого Рогу було винесено рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі, та визнано в порядку набувальної давності право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2014 року вказане рішення суду від 27 грудня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовлено. Позивач вважає, що вона прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори, а оскільки майно вибуло з володіння ОСОБА_4 поза її волею, що було встановлено апеляційним судом, то у неї виникло право витребування майна від добросовісного набувача. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд витребувати від ОСОБА_1 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на дану квартиру; визнати за нею право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Витребувано від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,7 м.кв., загальною площею 31,4 м.кв., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 440 грн. 89 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 12 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом (ч.ч. 1, 2ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Таким чином, положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За умовами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 цього Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З матеріалів справи вбачається ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (т.1 а.с.84, 92).
За життя ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу від 13 листопада 1992 року належала однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 17,7 м.кв., загальною площею 31,4 м.кв. (т.1 а.с.101, 102).
За життя 29 січня 1993 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_2 (т.1 а.с.93).
13 січня 2015 року ОСОБА_2 зімнила прізвище на - ОСОБА_2 (т.1 а.с.54).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1235 заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Довгинццівської районної у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яке набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_2 . Визначено причину пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини, поважною. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк у шість місяців від дня вступу рішення в законну силу, для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.88).
Із спадкової справи №436/2012, заведеної після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що 10 серпня 2012 року із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 звернулася онука ОСОБА_2 (т.1 а.с.90).
09 листопада 2013 року державний нотаріус Четвертої криворізької державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі спадщини за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , оскільки згідно довідки від 27 лютого 2013 року № 124495 КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» дане нерухоме майно станом на 31 грудня 2012 року за померлою ОСОБА_4 не зареєстроване (т.1 а.с.100, 103).
З матеріалів справи вбачається рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року у справі 2-1826/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю було задоволено позов ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 в порядку набувальної давності право власності на квартиру АДРЕСА_2 (т.2 а.с.77, 78).
Тобто, зазначене рішення суду було ухвалено вже після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10 квітня 2012 року відповідно до договору купівлі-продажу від посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепою Н.М., зареєстровано в реєстрі за № 922, ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 136).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2014 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2011 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю відмовлено (т.2 а.с.79-81).
З довідки КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» №137836 від 23 січня 2015 року вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на спірну квартиру зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі № 33КВ-137, номер запису: 10547 на ім'я ОСОБА_1 на підставі вказаного договору купівлі- продажу від 10 квітня 2012 року (т.1 а.с.25).
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_2 просила суд витребувати від ОСОБА_1 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на дану квартиру; визнати за нею право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.1-3, т.2 а.с.7-14).
Таким чином, враховуючи, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за життя - 29 січня 1993 року склала заповіт, яким на випадок своєї смерті належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_2 , рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 07 червня 2012 року було визначено ОСОБА_2 додатковий строк у шість місяців від дня вступу рішення в законну силу, для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 10 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , а також враховуючи, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2014 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2011 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю відмовлено, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки спірна квартира була реалізована на підставі договору купівлі-продажу, укладеного особою, яка не мала права її відчужувати - ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , була позбавлена спадкового майна, а тому має право на витребування вказаної квартири у добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_1 .
Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є законними та обґрунтованими та суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_3 законно набула право власності на спірну квартиру та вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді