Провадження № 22-ц/803/4202/19 Справа № 206/1335/18 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
10 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Черкас Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що 02 серпня 2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-заяви б/н, згідно умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 19 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. У порушення умов договору за життя позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, та станом на дату смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - його заборгованість за кредитним договором перед банком склала 5 894 грн. 27 коп. Позивач зазначає, що спадкоємцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали разом із спадкодавцем та, відповідно до ст.1278 ЦК України, є таким, що прийняли спадщину після позичальника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Банком до спадкоємців було направлено лист-претензію, однак жодних дій не було виконано. На підставі викладеного, банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у розмірі 5 894 грн. 27 коп.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року було закрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 на підставі п.7 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить заочне рішення суду від 26 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-заяви б/н, сума кредитного ліміту 1500 грн. (а.с.4).
Позичальник ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.4).
Відповідно до положень п.3.3 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п.3.1.1 умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицевій частині картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.
Згідно з п.4.6 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 5.5 умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.
Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
В п.5.2 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання та відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер (а.с.20).
Банк зазначав, що у порушення умов кредитного договору, за життя ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 04 вересня 2013 складає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 894 грн. 27 коп. (а.с.11-16).
ПАТ КБ «Приватбанк», звернувшись до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , як спадкоємця після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 894 грн. 27 коп. (а.с.1-3).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції посилався на те, що банком не надано доказів того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем та прийняв спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Звернувшись до суду з вказаними позовними вимогами, ПАТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що 02 серпня 2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-заяви б/н, сума кредитного ліміту 1500 грн.(а.с.4).
Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.10).
Відповідно до положень п.3.3 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п.3.1.1 умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицевій частині картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.
Згідно з п.4.6 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 5.5 умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.
Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
В п.5.2 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання та відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер (а.с.20).
Банк зазначав, що у порушення умов кредитного договору, за життя ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за тілом кредиту у розмірі 5 894 грн. 27 коп. (а.с.11-16).
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 1268 ЦПК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він мешкав разом з померлим. Для того, щоб встановити факт сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус за місцем відкриття спадщини перевіряє в паспорті відмітку про реєстрацію проживання спадкоємця та встановлює місця реєстрації проживання померлого за довідкою органів реєстрації. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину через подання заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в строк, встановлений для цього законодавством, тобто шестимісячний строк. Своїми діями спадкоємець перериває для себе строк для прийняття спадщини і стає власником майна. Якщо спадкодавець подав заяву про відмову від спадщини у встановлений для цього строк, вважається, що він відмовився від спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред"явити свої вимоги до спадкоємців. Які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Апеляційним судом із Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори витребувалася спадкова справа після смерті позичальника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що банк 23 квітня 2014 року направив до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст.1281 УК України, зазначивши, що про смерть позичальника ОСОБА_3 банку стало відомо на час звернення до нотаріальної контори (а.с.126).
Дані щодо прийняття спадщини спадкоємцями після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі відсутні.
З матеріалів справи вбачається на день смерті позичальника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 . був зареєстрований з 11 листопада 1999 року його син - ОСОБА_1 (а.с.19, 49).
Таким чином, спадкоємцем ОСОБА_3 , в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач ОСОБА_1 - син померлого позичальника.
Отже, позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , як спадкоємця після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02 серпня 2005 року у розмірі 5 894 грн. 27 коп. за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" слід задовольнити, заочне рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за договором б/н від 02 серпня 2005 року за тілом кредиту у розмірі 5 894 грн. 27 коп. за судовий збір у розмірі 2643 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді