Справа № 161/12649/18 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/1041/19 Категорія: 39 Доповідач: Карпук А. К.
05 грудня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Федонюк С. Ю.,
секретар Концевич Я. О.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2019 року,-
У серпні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації, покликаючись на такі обставини.
Він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 . Рішенням Луцької міської ради № 60/59 від 28.05.2014 було надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 та зобов'язано розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та подання її на затвердження до міської ради.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування посвідченого І Луцькою держнотконторою від 19 серпня 2002 року №5-1149 та свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Ю. Вказаний житловий будинок відповідачі набули у власність після смерті свого батька ОСОБА_7 .
На підставі рішення Луцької міської ради від 02.03.2006 ОСОБА_7 було приватизовано земельну ділянку по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться належний ОСОБА_3 погріб з шийкою Г , що порушило права , як власника, та зробило неможливим здійснити приватизацію земельної ділянки на який розташоване його домоволодіння,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21.01.2016 в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Луцької міської ради про скасування рішення про передачу у власність земельної ділянки, визнання державного акту на право власності недійсним та скасування державної реєстрації було визнано незаконним та скасовано рішення Луцької міської ради від 02.03.2006 №2/2.1 «Про передачу у власність громадянам міста земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва та надання в оренду» в частині передачі земельної ділянки площею 0,0696 га для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 , та визнано недійсним державний акт серії ЯГ №542487 на право власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , виданий на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та скасовано запис про його реєстрацію. Дане рішення набрало законної сили.
З метою виконання вищезазначеного рішення Луцького міськрайонного суду ОСОБА_3 звернувся в ДП «ЦНАП у місті Луцьку» з заявою про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0696 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0710100000:21:021:0021, в зв'язку з визнанням недійсним державного акту серії ЯГ №542487 на право власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , виданого на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та з'ясував, що відбувся перехід права власності на вищезазначену земельну ділянку від ОСОБА_7 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в зв'язку з прийняттям останніми спадщини після смерті батька та отриманням свідоцтв про право на спадщину за законом та відомості про право власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи те, що державний акт на вищезазначену земельну ділянку визнано недійсним, просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є. 10.02.2014 на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер:188, видане ОСОБА_5 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є., 10.02.2014 на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію.
Заочним рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2019 позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 186, видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є. 10.02.2014 на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 188, видане ОСОБА_5 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є., 10.02.2014 на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_4 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув дану справу в порядку спрощеного провадження, оскільки вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Також вказує на пропуск позивачем строку позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач указує, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_5 не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду першої інстанції - до скасування з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцької міської ради № 27/21 від 02.03.2006 ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,0696 га, за адресою АДРЕСА_2 .
28.09.2006 на ім'я ОСОБА_7 Луцькою міською радою Волинської області видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія АГ № 542487(том І а.с. 146).
Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями його майна є сини: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 - відповідачі по справі.
10.02.2014 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Ю. на ім'я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, Р№ 186, а саме на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (том І а.с.171).
Також, 10 лютого 2014 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Ю. на ім'я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, Р№ 188, а саме на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (том І а.с.177).
Відомості про право власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21.01.2016, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 21.04.2016 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2019, в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Луцької міської ради про скасування рішення про передачу у власність земельної ділянки, визнання державного акту на право власності недійсним та скасування державної реєстрації(справа № 161/3521/15ц), було визнано незаконним та скасовано рішення Луцької міської ради від 02 березня 2006 року №2/2.1 «Про передачу у власність громадянам міста земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва та надання в оренду» в частині передачі земельної ділянки площею 0,0696 га для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 , та визнано недійсним державний акт серії ЯГ №542487 на право власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , виданий на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та скасовано запис про його реєстрацію (том І а.с. 4-19).
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
З аналізу наведеної норми можна дійти висновку, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачі не мали права на спадкування спірної земельної ділянки, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку, на підставі якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, визнаний недійсним в зв'язку з порушенням прав та інтересів ОСОБА_3 , а тому суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Апеляційний суд відхиляє аргументи відповідача ОСОБА_4 про те, що позивач пропустив строк позовної давності, у зв'язку з таким.
Згідно з положеннями ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів спадкової справи № 7/2012 до майна померлого ОСОБА_7 вбачається, що на підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0696 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , було надано державний акт серії ЯГ №542487 (т.І, а.с.122, 171.177).
Встановлено, що рішення Луцького міськрайонного суду від 21.01.2016, яким визнано недійсним державний акт серії ЯГ №542487 на право власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , виданий на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею , набрало законної сили 21.04.2016 (том І а.с. 4-19).
На думку апеляційного суду, саме з цієї дати позивач могла довідатись про порушення свого права і з цієї дати у неї виникло право на пред'явлення позову до спадкоємців ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку, виданих відповідачам на підставі недійсного державного акта на право власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_10 .
З позовом до суду позивач звернулась у серпні 2018 року, в межах строку позовної давності.
З наведених підстав суд відхиляє аргументи апеляційної скарги про те, що про порушення свого права позивач дізналась у 2014 році, з посиланням на рішення Луцького міськрайонного суду від 21.01.2016 (справа № 161/3521/15ц). Також належить відмітити, що предметом спору у справі № 161/3521/15ц було рішення Луцької міської ради про передачу у власність спадкодавця ОСОБА_7 земельної ділянки та визнання Державного акта на земельну ділянку недійсним, тому твердження позивача про те, що вона дізналася про порушення свого права у 2014 році стосується лише неправомірності цього рішення та Державного акта на земельну ділянку.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За положеннями пункту другого частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Визначення спадкування міститься у статті 1216 ЦК України, відповідно до якої спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є видом універсального правонаступництва, яке характеризується тим, що цивільні права та обов'язки переходять від спадкодавця до спадкоємців як єдине ціле в повному обсязі, одноразовим актом, в один і той самий момент смерті спадкодавця (частини перша та друга статті 1220 ЦК України).
Оскільки, справа про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом є справою щодо спадщини, то вона підлягає розгляду у порядку загального провадження.
Разом тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.08.2019 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, що є порушенням положень статті 274 ЦПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції як такого, що ухвалене судом унаслідок розгляду справи в порядку спрощеного провадження та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В ході розгляду даної справи ОСОБА_3 було понесено судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 1409,60 грн.
Позовні вимоги позивача задоволено, а тому з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп. по 704 грн. 80 коп. з кожного.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2019 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 186, видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є. 10.02.2014 року на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 188, видане ОСОБА_5 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А.Є., 10.02.2014 року на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:21:021:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а та скасувати запис про його реєстрацію.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 1409 грн. 60 коп. по 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Головуючий
Судді: