Справа № 170/856/19 Провадження №11-сс/802/703/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
представника володільця
майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою голови правління ПрАТ «Волиньтурист» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шацького районного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року (ЄРДР №12019030210000221),
Ухвалою слідчого судді Шацького районного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно: трактор-екскаватор колісний ЕО-2621, без номерного знака, без двигуна; двигун до вказаного трактора-екскаватора із забороною відчужувати та розпоряджатися ними; на свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 від 09.10.2004 року; 36 (тридцять шість) зразків ґрунту, що поміщено у спецпакети «Національна поліція України. Головне слідче управління»: №4320407, №4320408, №4320409, №4320410, №4320411, №4320412, №4320413, №4320414, №4320415, №4320416, №4320387, №4320472, №4320389, №4320390, №4320391, №4320352, №4320353, №4320354, №4320355, №4320356, №4320357, №4320358, №4320359, №4320360, №4320331, №0009481, №0009482, №0009483, №0009465, №0009484, №4320332, №0009461, №0009466, №0009460, №0009459, №0009458, вилучене під час обшуку на території земельних ділянок з кадастровими номерами 0725785600:04:001:0185, 0725785600:04:001:0186, 0725785600:04:001:0187, на яких розташований пансіонат «Шацькі озера» із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому його арешт необхідний з метою збереження речових доказів, попередження можливого їх знищення, втрати або пошкодження, забезпечення їх правомірного утримання та дослідження органами досудового розслідування, проведення необхідних слідчих дій та судових експертиз.
В апеляційній скарзі представник ПрАТ «Волиньтурист» просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на належне ПрАТ "Волиньтурист" майно. Стверджує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що має місце безпідставне вилучення предметів, оскільки не доведено підстави їх вилучення. Ні службові особи ПрАТ «Волиньтурист», ні його працівники не мають жодного відношення до кримінального провадження, яке розслідується слідчими щодо незаконного заволодіння поверхневим шаром земель водного фонду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, представника володільця тимчасово вилученого майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, слідчого і прокурора, які заперечували доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку .
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З тексту апеляційної скарги голови правління ПрАТ «Волиньтурист» вбачається, що апелянт оскаржує ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, яке належить ПрАТ «Волиньтурист» - трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 , а тому дана ухвала в частині накладення арешту на 36 (тридцять шість) зразків ґрунту, вилучених під час обшуку на території земельних ділянок з кадастровими номерами 0725785600:04:001:0185, 0725785600:04:001:0186, 0725785600:04:001:0187 не переглядає.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна згідно із ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
В п.1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч.3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Нормами ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно із положеннями ст.ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов невірного висновку про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення в частині накладення арешту на трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 .
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що СВ Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019030210000221 від 24.10.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239-2 КК України.
З протоколу огляду місця події від 19.11.2019 року вбачається, що в ході проведення обшуку території земельних ділянок з кадастровими номерами 0725785600:04:001:0185, 0725785600:04:001:0186, 0725785600:04:001:0187, на яких розташований пансіонат «Шацькі озера», в числі іншого, було виявлено та вилучено: трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 .
Доводячи підставність поданого клопотання слідчий вказував про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно, зокрема трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 мають значення по даному кримінальному провадженню.
Проте матеріали клопотання не містять доказів, а слідчий та прокурор не навели достатніх обґрунтувань, які б давали підстави вважати, що вказаний трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , та двигун, в тому числі свідоцтво про реєстрацію відповідають вимогам, зазначеним у ст.98 КПК України, та можуть бути речовими доказом з урахуванням того, що прокурором не було спростовано доводів сторони захисту та посилань на ту обставину, що даний транспортний засіб знаходиться в розібраному, не робочому стані, потребує ремонту, і задовго до 16 жовтня 2019 року, тобто приблизної дати вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені в ЄРДР за ч.1 ст. 239-2 КК України, перебував у такому ж стані. Сам по собі факт виявлення поблизу місця вчинення злочину даного транспортного засобу, на думку суду, не являється належною, законною та достатньою підставою для накладення арешту на нього в розумінні приписів ст.ст.98, 170-173 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не може погодитись з висновками слідчого судді про те, що вказаний транспортний засіб з двигуном та документом про його реєстрацію є доказом в даному кримінальному провадженні та підлягає арешту.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя належним чином не врахувавши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до невірного висновку про задоволення клопотання в частині накладення арешту на вказаний транспортний засіб, двигун та технічний паспорт до нього, оскільки, ані слідчим, ані прокурором не доведено того, що вони можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, оскаржувана ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на майно - трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 , на підставі п.4 ч.1 ст.407 КПК України підлягає до скасування з постановленням нової - про відмову в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника власника майна - голови правління ПрАТ «Волиньтурист» ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шацького районного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року в частині накладення арешту на майно - трактор-екскаватор колісний ЕО-2621 р.н. НОМЕР_2 , двигун до вказаного транспортного засобу у розібраному стані та свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_1 скасувати.
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 в цій частині відмовити.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді