Справа № 761/47371/19
Провадження № 1-кс/761/31932/2019
11 грудня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 14.11.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000959 від 02.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 14.11.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000959 від 02.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України.
Скаргу ОСОБА_2 було передано на розгляд слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 11 грудня 2019 року.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.18 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, згідно до п.5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Отже, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-538/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», згідно якого судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Як убачається зі скарги ОСОБА_2 , остання оскаржує рішення слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 14.11.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000959 від 02.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України.
При цьому, згідно наказу директора Державного бюро розслідувань від 11.11.2019 №310 визначено основні місця розташування підрозділів досудового розслідування - слідчих відділів Центрального апарату Державного бюро розслідувань, в тому числі і другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань, за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (7 поверх), що знаходиться у Печерському районі міста Києва.
Отже місцем знаходження органу досудового розслідування Державного бюро розслідувань, рішення якого оскаржує заявниця, визначено адресу: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (7 поверх), тобто у Печерському районі м.Києва, що поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва.
При цьому доводи заявниці про те, що відповіді слідчого та його процесуальні рішення надруковані на бланку, де зазначена адреса: м. Київ, вул С.Петлюри, 15, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва, така саме адреса зазначена на конвертах для поштових відправлень, а також про те, що слідчий працює за цією ж адресою, не суперечить змісту вказаного вище наказу №310 від 11.11.2019, однак не свідчить про те, що орган досудового розслідування, яким здійснюється кримінальне провадження №62019000000000959, розташований за вказаною адресою у межах юрисдикції слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва.
У відповідності до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 14.11.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000959 від 02.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України, повернути у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду у Шевченківському районному суді м. Києва.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись, ст.ст.3, 32, 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 14.11.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019000000000959 від 02.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України - повернути особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1